Старий новий враз: Андрій Юраш може залишитися «головним з релігії»

Андрій Юраш може очолити новий держорган, який відповідає за релігійний напрямок. Фото: СПЖ

 

З кінця жовтня урядова комісія проводить конкурс на посаду голови державної служби з питань етнополітики та свободи совісті. І один із головних кандидатів на цей пост – колишній глава Департаменту Мінкульту у справах релігій Андрій Юраш.

Кримінальне розслідування – посадовцю не перешкода?

Андрій Юраш, який займав при команді Петра Порошенка пост «головного з релігії» – особистість одіозна й в багатьох відношеннях скандальна.

Відповідно до Конституції України, Церква відокремлена від держави. Але останнім часом цю статтю головного закону країни порушували дуже часто. І не останню роль зіграв тут саме Андрій Юраш.

Він був не тільки одним із найактивніших прихильників створення в Україні так званої ПЦУ, а й неодноразово втручався в справи Української Православної Церкви й інших релігійних організацій.

Наприклад, Юраш закликав УПЦ відкликати свої єпархіальні центри з непідконтрольних Україні територій Донбасу, звинувачував Церкву в брехні та маніпуляціях, а будь-кого, хто відмовлявся співпрацювати з владою в області релігії називав «проросійським» і «руськоміровським». Юраш дуже активно займався просуванням скандального закону про перейменування Церкви і погрожував усім релігійним організаціям, які не хотіли виконувати цей дискримінаційний закон, видаленням з Державного реєстру та втратою права юридичної особи.

При цьому сам він дотримуватися законів України не поспішав, а в багатьох випадках відверто їх порушував. Глава Департаменту у справах релігій був помічений у маніпуляціях з судовими документами, а 10 вересня 2019 року Державне бюро розслідувань порушило проти нього кримінальне розслідування за фальсифікацію у справі проти протоієрея УПЦ Віктора Земляного.

Навіть з цього невеликого переліку фактів абсолютно очевидно, що Андрій Юраш – людина, яка не може і не повинна обіймати посаду голови державного органу у справах релігій. Проте, як з'ясувала СПЖ, в коридорах української влади, мабуть, вважають, що це далеко не так.

Конкурс: кандидати, результати та експерт

За інформацією джерел СПЖ, конкурс на посаду керівника Держслужби з етнополітики і свободи совісті, який зараз проходить у Києві, може виграти саме Юраш.

З 18 кандидатів, які подали заявки на участь у конкурсі, залишилися тільки двоє – Андрій Юраш та Юрій Решетніков. Тільки вони пройшли третій етап відбору, під час якого кандидати на посаду голови Держслужби писали твір.

Найцікавіше, що тема твору безпосередньо стосувалася взаємин держави й Церкви й звучала так: «ПЦУ отримала Томос. Це викликало більше запитань, ніж відповідей. Якою має бути з вашої точки зору політика держави щодо Церкви?» Здавалося б, відповідь цілком очевидна, оскільки вона давним-давно прописана в Конституції України. Однак на думку запрошеного для перевірки твору експерта, це неправильна відповідь.

Саму тему твору розробляв запрошений Комісією з питань вищого корпусу держслужби експерт, яким виявився історик та релігієзнавець Ігор Козловський. І, що найдивніше, він же, в одноосібному порядку, перевіряв його результати.

У 2017 році при допомозі УПЦ і РПЦ Ігоря Козловського звільнили з полону на Донбасі, в якому він перебував за зв'язки з партією «Свобода». У світі українського релігієзнавства він зробив собі ім'я публікаціями на тему йоги, серед яких: «Чакри й їх місце в архітектоніці людини», «Прана – енергія життя», «Таттва шуддхі садхана», «Йога лотосових Стоп», «Йога Божественного Лона», «Стародавні Садхани реалізації сонячної енергії», «Містичні любовні Садхани в традиціях каула-тантри ваджраяни».

У даний момент ця людина займає посаду президента школи Аюрведи-Йоги, Тантри «Центру Діскавері». Крім того, Козловський входить і в експертну раду при Департаменті релігії Мінкульту. Тобто є членом органу, який підзвітний очолюваному Юрашем Департаменту у справах релігії. Саме в зв'язку з цим є всі підстави засумніватися в об'єктивній оцінці Козловським творів, які писали кандитати.

Ще одне підтвердження обґрунтованості подібних сумнівів СПЖ отримала від своїх джерел. Претенденти на пост глави Держслужби здавали свої роботи запечатаними в конверт без вказівки прізвища – щоб результати твору були максимально об'єктивними. Однак практично відразу після завдання Козловський запевнив Юраша, що у того вищий бал і він може не переживати.

Чого чекати далі

Новий міністр культури Володимир Бородянський зовсім недавно заявив, що підтримує закон про примусове перейменування УПЦ. Словам свого шефа вторить і його перший заступник Світлана Фоменко, яка запевнила, що Міністерство культури має намір активізувати кроки в напрямку перейменувати УПЦ.

Можна зробити цілком обґрунтований висновок, що представники влади хочуть бачити на посаді глави нової Держслужби у справах свободи совісті саме Юраша. Навіщо їм ця людина? Швидше за все, потім, щоб продовжити політику попередньої влади в релігійній сфері.

По-перше, Юраш неодноразово демонстрував свою позицію по відношенню до УПЦ, і на нього можна покластися не тільки в питаннях перейменування.

По-друге, це людина, яка багато разів доводила, що в питаннях релігії керується виключно власними симпатіями та політичною доцільністю.

Тому якщо виграє саме він, можна з великою часткою ймовірності спрогнозувати те, що чекає УПЦ:

З цієї точки зору, перемога Юраша в конкурсі на посаду голови Держслужби з етнополітики і свободи совісті стане безсумнівно радісною подією для українських розкольників. Адже на чолі з цією людиною вони зможуть продовжити свою діяльність зі знищення Церкви.

Однак чи стане це перемогою нового уряду? Навряд. Захоплення храмів і відвертий пресинг УПЦ ні до чого доброго не призведуть. Призначити Юраша на цей пост – значить сприяти дестабілізації релігійної ситуації в країні й суспільстві і збільшити напругу в сфері церковно-державних відносин.

Майже вся діяльність Андрія Юраша на посаді глави Департаменту у справах релігій говорить про повну відсутність у цієї людини такого поняття як професіоналізм і, разом з тим, про готовність виконувати майже будь-яке політичне замовлення.

В першу чергу, тому що він зневажає всі демократичні принципи, які декларує керівництво країни.

По-друге, тому що він проводить виборчу релігійну політику.

По-третє, проти нього порушено кримінальне розслідування.

Всі ці аргументи настільки очевидні, що про діяльність урядовця Юраш повинен забути на багато років. А ось чи забуде – дізнаємося 22 листопада.

Читайте також

«Свинопас» і «Ферзь»: кого ПЦУ ставить за приклад?

Два роки тому Епіфаній навів приклад «єпископа» УПЦ КП, який повернувся до ПЦУ у сані «архімандрита». Тепер цей «архімандрит» потрапив у скандал. Що це означає?

Без Помпео: Початок кінця міжнародної підтримки проєкту ПЦУ?

Колишнього глави Держдепу США Майкла Помпео не буде в адміністрації нового президента США Дональда Трампа. Що це означає для ПЦу?

Рейдерський майстер-клас від ПЦУ в Черкасах: Як чуже стає «своїм»

Представник ПЦУ Іоанн Яременко записав відео з кабінету митрополита Феодосія Черкаського, в якому показав, як користується його особистими речами. Що це означає?

Автономія УПЦ та усунення Донецького митрополита

24 жовтня 2024 року Синод Руської Православної Церкви ухвалив рішення звільнити митрополита Іларіона з кафедри Донецької єпархії та відправити його на спокій. Що означає це рішення для УПЦ?

Які таємниці про СПЖ вивідала СБУ через свого агента?

Днями співробітники СПЖ Андрій Овчаренко, Валерій Ступницький та Володимир Бобечко, а також священник Сергій Чертилін отримали звинувачувальні акти у справі про держзраду.

Три загадкові Синоди, чи що вирішили щодо УПЦ?

Цього тижня відбулися засідання трьох Синодів різних православних Церков – УПЦ, РПЦ і Фанара. Що ж вони вирішили щодо існування Церкви в Україні?