Що таке спасіння й від чого повинна спасатися людина

Фото: Christian.by

Отже, в історії людства сталося щось, що згодом потрібно було виправити. Так, саме так. Такою подією було гріхопадіння прабатьків Адама й Єви.

Бог створив цей світ прекрасним, і вінцем такої богоствореної краси повинна була стати людина, як найдосконаліше Боже творіння. Однак людина не змогла встояти в праведності й відпала від Бога, порушивши Його заповідь. Як результат – у світ увійшов гріх, а з гріхом – смерть. Гріх вніс розлад практично у всі сфери людського буття: зруйнував стосунки людини з Богом, перекрутив сприйняття людиною своєї власної природи і вніс дисбаланс у взаємини людей із навколишнім середовищем. При цьому гріх настільки глибоко укорінився в нашій природі, що часом стає практично неможливим побачити в людині той образ Божий, за яким він створювався спочатку.

Спасіння ж, на думку святих отців – це і є якраз відновлення в людині образу Божого, повернення людині того стану, який вона мала у Раю. Адже спасіння – це обоження, а саме до обоження і покликана людина. Спасіння – це подолання гріха, який, як стіна, стоїть між людиною й Богом. Спасіння – це життя в благодаті Божій.

Спасіння слід подавати в двох аспектах: об'єктивному й суб'єктивному. Так, у Новому Завіті святий апостол Павло, говорячи про спасіння людства, стверджує: «Бо спасені ви..., а це не від вас, то дар Божий» (Еф. 2:8). І дійсно, якби не було Боговтілення, якби Бог не взяв на себе нашу людську природу, то спасіння було б неможливим. Це і є об'єктивна сторона спасіння. Але той же апостол в іншому своєму посланні помічає й іншу сторону спасіння – ту, яка перебуває в прямій залежності від самої людини: «Зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння» (Флп. 2:12). Тобто, саме від самої людини залежить, наскільки вона здатна сприйняти те, що зробив заради нас Господь. І якщо ми не здатні долучитися до цих плодів, то в такому випадку особисто для нас марний і Хрест, і страждання Христові і Його Воскресіння.

Таким чином, спасіння людини – це двосторонній процес, в якому бере участь одночасно і Бог, і людина, процес, що передбачає співробітництво Бога й людини.

А що ж є для людини найголовнішим у спасінні в її суб'єктивному розумінні? За словами преподобного Максима Сповідника, оскільки людина спочатку неправильно використовувала дар свободи, дар своєї волі, то спасіння якраз і полягає в можливості зцілити нашу волю.

Іншими словами, людина, яка спасається – це та людина, яка готова підпорядкувати свою волю волі Божій. І це не може бути просто певним механічним процесом, це повинен бути постійний процес нашого життєвого шляху.

КП в Україні

Читайте також

У всіх спокусах йди в духовне серце, більше нікуди

Сердечна розмова про важливе.

Бідний Лазар: найкращий засіб порятунку від пекла

Недільна проповідь.

Що не досказно у притчі про сіяча

Недільна проповідь.

«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»

Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.

Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема

Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?

Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні

Дух, який живе в нас, завжди тихий і мирний, а егоїзм метушливий, боягузливий і неспокійний. Коли ми знайдемо самі себе, то разом із собою знайдемо Бога.