Запізніле привітання: про що Елладська Церква написала Епіфанію Думенку

Архієпископ Ієронім і Епіфаній Думенко. Фото: СПЖ

29 жовтня 2019 року на офіційному сайті Православної церкви України (ПЦУ) розмістили лист предстоятеля Елладської Православної Церкви (ЕПЦ) архієпископа Афінського Ієроніма.

Зміст не представляє особливого інтересу. Це звичайний так звани «мирний лист», які направляють предстоятелі Помісних Церков новообраному предстоятелю будь-якої Церкви. Але цікаво, що лист із запізненням майже на рік.

Епіфанія Думенка обрали головою ПЦУ 15 грудня 2018 р. А предстоятель ЕПЦ направив йому вітання 21 жовтня 2019-го. Для порівняння: Митрополита Онуфрія обрали Предстоятелем УПЦ 13 серпня 2014 р. а вже через три дні, 17 серпня, «мирну грамоту» з Афін не те що направили, а безпосередньо зачитав представник ЕПЦ під час інтронізації Блаженнішого в Києві.

Нинішній документ – перша «мирна грамота» Епіфанію, не рахуючи листів і Томосу від Константинопольського патріархату. Що ж написали Епіфанію греки?

«Блаженніший митрополит Київський і всієї України, у Христі Бога вельми дорогий і бажаний брат і співслужитель нашого смирення, кир Епіфаній, ваше блаженство у Господі міцно цілуючи з великим задоволенням, святково вас вітаємо. З великим задоволенням ми отримали патріарший лист за номером 1119 від 24 грудня 2018 року, з якого ми дізналися про ініціативу і дії першопрестольної і першовідповідальної Константинопольської Церкви, яка, розглянувши прихильно питання про вас і ієрархів навколо вас, священного кліру та вірного Господу народу, призвела до згоди розділити в пастві нашого Архіпастиря Господа і Спасителя нашого, а також дізналися про синодальний розгляд Святим і Священним Синодом Вселенського патріархату проголошення автокефалії та самоврядування святішої Церкви Українивідзначеної тими ж правами і обов'язками, які мають інші автокефальні Церкви».

На жаль, греки слідом за фанаріотами пішли шляхом брехні і обману. Ну як можна писати в офіційному листі, який залишиться в архівах і колись стане предметом дослідження істориків, що ініціатива Фанару «привела до згоди розділення в пастві нашого Архіпастиря»? Про яку згоду може йти мова, якщо ця сама ініціатива Константинополя не тільки не об'єднала православні конфесії в Україні, але породила ще більший поділ.

Греки слідом за фанаріотами пішли шляхом брехні і обману. Ну як можна писати, що ініціатива Фанару привела до згоди в Україні?

УПЦ як була найчисленнішою конфесією в Україні, так і залишилася. І вона не об'єднувалася за наказом Фанару ні з якими розкольниками. А дії Фанару розділили його самого і всю повноту Руської Православної Церкви, а це приблизно половина всіх православних у світі. Ці дії внесли поділ серед Помісних Церков, афонських монастирів, та й єпископату Елладської Церкви. Це всім відомі факти. Де та «згода», про яку пише архієпископ Ієронім?

У листі сказано, що ПЦУ відзначена «тими ж правами і обов'язками, які мають інші автокефальні Церкви». Але це брехня, ПЦУ не має права:

Може, права ПЦУ і нагадують права умовно автокефальної Елладської Церкви, але говорити, що ПЦУ користується такими ж правами, як і інші автокефальні Церкви, – явна неправда.

Йдемо далі за текстом листа.

«Після цього ми з радістю отримали ваші мирні листи від 17 грудня минулого року, якими нам було повідомлено про канонічне обрання вас митрополитом Київським і всієї України, і ми направили вашому блаженству щирі вітання особисто наші, священної ієрархії і побожного кліру, боголюбивого народу найсвятішої Елладської церкви та побажання просвітлення і підтримки Божественної Трійці у виконанні вами ваших нових і повних відповідальності обов'язків в якості предстоятеля української церкви».

Красиві слова, і звучать так, ніби архієпископ Ієронім привітав Епіфанія Думенка з обранням відразу, як отримав від нього мирні листи від 17 грудня 2018 р. Але ж це не так: до нинішнього мирного листи від 21.10.2019 р. ні архієпископ Ієронім, ні будь-хто з Елладських ієрархів не надсилали Епіфанію ніяких поздоровлень ні від себе особисто, ні від ЕПЦ.

«Святійші Помісні Церкви, блаженнійший брат, які беруть участь у священній євхаристії загальної чаші життя через єдність в дотриманні догматів, на які надихнув Бог, Символу віри та церковних канонів, визначених Святими Вселенськими і Великими Соборами, є членами Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви. Тому радіємо і ми добрій звістці про те, що спільні прагнення та дії увінчалися успіхом і зруйнована перепона, яка стояла між вами і нами, православними і братами у всьому, перешкода, яка нас розділяла, завдаючи печалі, великі скандали і великої шкоди всій Церкві і спільному в сучасному світі свідченням Православ'я, перешкода, яка до недавнього часу стояла; і Його, Який повернув спілкування між нами, Владику і Спасителя нашого Ісуса Христа, прославляємо, Йому віддаємо належну честь і підносимо молитви всім серцем з нашої найсвятішої апостольської Елладської Церкви, посилаючи вашому блаженству цілування братерської любові і притягаючи руку церковного спілкування».

Сказано в Євангелії: «Від слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений» (Мф. 12, 37). Архієпископ Ієронім пише, що членами «Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви» є ті, хто зберігає «єдність в дотриманні догматів, на які надихнув Бог, Символу віри та церковних канонів, визначених Святими Вселенськими і Великими Соборами». З цього випливає, що і Константинопольський патріархат, і вже Елладська Церква відпали від цієї єдності, оскільки вступили в спілкування з розкольниками.

10-е Апостольське правило говорить: «Якщо хто з відлученим від спілкування церковного помолиться, хоча б то було в будинку: той має бути відлучений». Тему заборони на спілкування з відлученими від Церкви так чи інакше зачіпають 11-е, 12-е, 32-е, 45-е, 48-е, 65-е Апостольські правила, 5-е правило I Вселенського, 2-е правило Антіохійського і 9-е правило Карфагенського Соборів.

Якщо ми зберігаємо вірність цим канонам Церкви, то повинні визнати, що всі, хто вступив в спілкування з Епіфанієм Думенком і очолюваної ним ПЦУ відлучили самі себе від Єдиної Святої, Соборної і Апостольської Церкви. Про численні порушення канонів Константинопольським патріархатом докладно сказано в заяві Священного Синоду РПЦ від 15.10.2018 р. і в богословському дослідженні про неканонічність ПЦУ.

 

 І Константинопольський патріархат, і вже Елладська Церква відпали від цієї єдності, оскільки вступили в спілкування з розкольниками.

 

І нарешті, останній абзац листа греків Епіфанію:

«У зв'язку з цим ми хочемо, нехай Господь наш, "який створив з обох одне і зруйнував перепону, яка стояла посередині" (До ефесян, 2, 14), "нехай дасть вам бути однодумними між собою" (До римлян, 15, 5) завжди і подасть вашому служінню на чолі Церкви багато плідних років, заради блага сестринського святішій Церкві України, і щоб ваше блаженство звільнило Церкву України повністю від занепокоєння, яке розбурхало її, руйнуючи її єдність, і відновило в ній повною мірою мир, спокій , стійкість на славу Бога і всієї ойкумени Православ’я. Цілуємо міцно ваше бажане братське блаженство поцілунками святими. Люблячий у Христі брат, Афінський Ієронім II, предстоятель».

Цікаво, від якого занепокоєння закликає Епіфанія архієпископ Ієронім звільнити «Церкву України»? Що найбільше турбує підвідомче Епіфанію ПЦУ? Чи не Українська Православна Церква? Чи не те, що вона існує в Україні і її вірні чада не бажають переходити в розкол навіть під страхом насильства і репресій? Тоді слова «мирного листа» є прямим закликом до подальших гонінь на УПЦ.

Ось такий «мирний лист» надіслали греки Епіфанію Думенку. Будемо сподіватися, що коли-небудь їм стане соромно за це. За те, що вони по суті зрадили Українську Православну Церкву, підтримку якій висловлювали всі останні роки. Зрадили Митрополита Онуфрія, якого раніше звеличували як святу людину і благодатного архіпастиря. Зрадили канони Святої Церкви, які свідчать про беззаконня в діях Фанару, а тепер уже і ЕПЦ.

І заради чого – заради еллінської солідарності? Задля утвердження переваги Константинополя в Православ'ї? Або заради прихильного погляду з Вашингтона? Хоч як там не було, але думається, що греки прекрасно все розуміють. Адже якби вони були переконані в правильності і благодатності ПЦУ, вони б прислали «мирний лист» Епіфанію ще десять місяців тому.

Читайте також

Християни проти гонінь: історія та сучасність

Православні християни на Закарпатті не дозволили представникам ТЦК мобілізувати двох священників УПЦ. Чому ця історія може навчити нас сьогодні?

Як відповідати на запитання: «Хто ваша Церква-мати?»

Часто противники УПЦ ставлять запитання на кшталт: «Хто ваша Церква-мати?» і «Де ваш Томос?», маючи на увазі, що у ПЦУ все це є, а значить вона – правильна. Але насправді все зовсім інакше.

Місце церковних канонів у житті християнина

Якщо ми будемо дотримуватися всіх канонів, але при цьому залишимося безжальними, немилосердними і не матимемо любові до ближнього, то чи допоможуть нам канони стати ближчими до Христа?

Одкровення Лотиша та психологія Іуди

Єдиний із братії Києво-Печерської лаври, хто зрадив Церкву, Авраамій Лотиш дав інтерв'ю каналу «Прямий». Психологія Іуди простежується дуже чітко.

Справа православних журналістів: стратити не можна помилувати

Солом'янський суд Києва усунув слідчого у справі православних журналістів і водночас, за клопотанням цього ж слідчого, продовжив арешт одному з них. Що відбувається?

Віктор Єленський: знищення рейтингу Зеленського руками друзів Порошенка

У цій статті ми розглянемо питання, як політика Віктора Єленського та представників Петра Порошенка впливала на ставлення влади до Української Православної Церкви.