Афонський старець Гавриїл: дві головні складові спасіння
Афонський старець Гавриїл Карейський. Фото: СПЖ
Я розповім вам один цікавий випадок.
Один подвижник 40 років сидів у печері і повторював одну молитву: «Ти, Господи, яко Бог, аз же – грішна людина. Помилуй мене!» Він творив одну тільки цю молитву. І Бог його врятував.
Інші подвижники придумували в молитві різні подвиги, кожен знаходив те, що йому ближче. Кожній людині треба знайти свій шлях до молитви, до Бога. Преподобний Серафим Саровський тому і сказав: «Якщо тобі молитва більше приносить благодаті – твори молитву. Якщо ж читання або інші які чесноти, то в них подвизайся».
Я хочу сказати, що корифей в основі укладу чернечого життя – це Ісаак Сирін. Він є основою. Всі отці його шанували і на ньому грунтувалися. У преподобного Паїсія Святогорця Ісаак Сирін був улюбленою книгою. У старця Тихона (Голенкова) й у інших. І ніхто з отців не був настільки в дусі, щоб зважитися написати такі речі, які написав преподобний Ісаак Сирін.
Якщо ми говоримо, що це богодухновенна книга, то вона завжди, для всіх часів актуальна. Святий патріарх Фотій говорив, що все, що написано святими отцями, має ту ж богонатхненність, що Святе Письмо. І тому ми повинні дотримуватися всіх настанов святих отців, не дивлячись на тимчасові відмінності. Тому я наводжу цитати з Нового Завіту і з творінь святих отців з однаковою впевненістю в істинності цих слів.
Але, звернімося до святого Ісаака. Ось що він говорить про спасіння. «Якщо хочеш спастися, то тримай дві речі: віру і смиренність». Ще раз підкреслю – віру і смирення! І це головний напрямок, в якому нам потрібно рухатися.
За матеріалами Інформаційного порталу Святої Гори Афон
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?
Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні
Дух, який живе в нас, завжди тихий і мирний, а егоїзм метушливий, боягузливий і неспокійний. Коли ми знайдемо самі себе, то разом із собою знайдемо Бога.