«Попи на мерсах» чи народні архієреї: так хто ж керує УПЦ?
Три митрополита УПЦ в Почаївській лаврі після завершення хресного ходу Кам'янець-Почаїв: митрополит Кам'янець-Подільський і Городоцький Феодор, митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій і намісник Почаївської лаври митрополит Почаївський Володимир
Молитовну ходу очолювали два архієрея УПЦ – митрополит Кам'янець-Подільський і Городоцький Феодор, а також митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій. Митрополит Феодор йшов з хресним ходом від першого до останнього дня, владика Сергій приєднався до паломників вже на ввіреній йому Тернопільській єпархії.
Архієреї привели за собою кілька десятків тисяч паломників. В Почаєві до ходи примкнув намісник Лаври митрополит Почаївський Володимир. Увійшовши до Лаври, владики разом зі своєю паствою колінопреклонно помолилися.
Яка втішна та зворушлива картина: десятки тисяч людей зі своїми пастирями йдуть через спеку й негоду, молячись за спасіння душ своїх і наших та за мир у багатостраждальній Україні! Це справжня церковна єдність – єдність віри, молитви, любові. Пригадуються хресні ходи недавнього минулого, які засвідчили ту ж саму духовну єдність віруючих України.
Мимоволі пригадується масована атака на Церкву в українських ЗМІ, де священиків і архієреїв УПЦ намагаються подати не інакше, як жадібними і безчесними пропагандистами «Русского мира», такими собі ворожими «попами на мерседесах».
Але варто людині виринути з цього медійної бруду, пройти самій кілька днів хресного ходу, і перед нею постає зовсім інша картина – разом із паломниками, розділяючи всі їхні негаразди і труднощі ходи, йдуть не лише священики, але й митрополити! Без мерседесів, свити і якоїсь розкоші, яку малюють нам журналісти центральних каналів. Плечем до плеча зі своєю паствою – звичайними хрестоходцями. В одному запиленому підряснику та з вирізаним з дерева посохом.
Архієреї, улюблені народом, пройшли хресний хід разом зі своєю паствою. Є пастирі, є стадо, є їхнє спілкування з усіма іншими Помісними Церквами. Є Церква в Україні! І якщо хтось намагається створити «ще щось» – це «щось» не буде Церквою, тому що Церква може бути тільки одна.
Такі молитовні ходи показують, що тільки Церква Христова дає реальну можливість об'єднати жителів України – і об'єднати не навколо ненависті до уявних ворогів, а навколо справжніх, вічних цінностей. Тільки канонічне Православ'я спроможне дати ті справжні смисли та ідеї, які здатні повернути наших громадян до мирного життя в мирній країні.
Православ'ям народжений та зрощений український народ, і через Православ'я можна очікувати його відродження. Справді божевільні ті, хто заради побудови власної моделі України бореться з Церквою та погрожує їй. Погрожуючи Церкві, ці люди погрожують Христу, бо Церква є Тіло Христове.
Саме в таких хресних ходах Церква заявляє про себе, точніше, через Свою Церкву нагадує про Себе Христос. Нагадує всім тим, хто з сатанинським завзяттям йде проти Блаженнішого Онуфрія і його пастви. Через хресні ходи в Україні Христос попереджає тих, хто намагається очорнити Церкву в ЗМІ, заборонити через законодавчі акти, налякати силою зброї, погрозами позбавити її храмів. Бог поки ще попереджає, наказуючи Своїм вірним терпіти і творити молитву.
Подібні молитовні ходи показують, що УПЦ – це сотні тисяч громадян України, готові свідчити про свою віру і стояти за неї. Державі доведеться рахуватися з ними. Вони не збираються ховатися, мовчати, холоднокровно спостерігати за тим, як у них відбирають храми і знущаються над їхньою вірою. Просто їхня зброя – не пістолет та коктейль Молотова, а молитва. Але сильніше за цю зброю немає нічого на світі.
А гонителям Церкви й улаштовувачам церковних смут варто схаменутися, поки є час. Ви навіть не підозрюєте, який «крутий дах» у тих бабусь, які ставали на коліна перед Успенським собором Почаєва. Поки що Бог попускає вам переслідувати Церкву. Але так не буде завжди. «Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного» (Пс.33,22). «А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?» (Лк.18,7). Але ми молимося за вас, бо Христос велів молитися за гонителів.
Головна ідея хресного ходу – пройти від однієї святині до іншої, молячи Бога про спасіння душі та про тимчасові потреби. Після молитви про спасіння наших душ головна молитва Церкви сьогодні стосується миру в Україні. Нам не потрібна ніяка «перемога» ні над ким і над чим, окрім диявола та гріха. Ми хочемо спокою в країні, а не продовження війни. Дай Боже вчасно схаменутися тим, від кого це залежить. Будемо сподіватися, що хресний хід до Почаєва допоможе цьому своєю молитвою.
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?
Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні
Дух, який живе в нас, завжди тихий і мирний, а егоїзм метушливий, боягузливий і неспокійний. Коли ми знайдемо самі себе, то разом із собою знайдемо Бога.