Духовні причини Чорнобильської трагедії
Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич)
Масштабна катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася понад 30 років тому, стала переломним моментом у житті богоборчого суспільства.
Люди в більшості своїй жили без Бога, в цілому система, що існувала тоді, свідомо та відкрито боролася з Ним.
Наруги над святинями, постійні погрози та насмішки на адресу священнослужителів і віруючих були нормою життя.
У храмах розташовувалися клуби та склади, освоєння церков супроводжувалося іноді повним їх руйнуванням та попранням.
Господь милостивий і довготерпеливий, Він жадає спасіння кожного з нас, Він нікого не карає. Караємо себе ми самі, віддаляючись від Бога. Чим далі ми від Творця, тим болючіше і трагічніше буде протверезіння.
Чорнобильська трагедія струснула суспільство. Біль та біда зайшли практично до кожної оселі, люди перевірялися на людяність.
Скільки справжніх героїв ціною свого життя рятували інших. Це й пожежники, і військові, і міліція, і лікарі, і прості робітники, які виконували свій обов'язок до кінця, не покидаючи робочих місць, гинучи від опромінень.
Безліч сімей відгукнулися на чужу біду та прийняли у свої будинки незнайомців, які залишилися без даху над головою.
Люди почали молитися. Вони згадали про Бога та почали шукати в Ньому розради у своїй біді.
І Господь утішив кожного. Храми відродилися, молитва ожила, люди отримали надію. Всякий час має свої особливості, свій дух та наслідки.
Давайте ж будемо жити так, щоб з кожним днем ми наближалися до Бога, а не віддалялися від Нього, щоб заслужене та рятівне протверезіння і напоумлення були нам в радість, а не в журбу, несли процвітання, а не біль та руйнування.
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?
Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні
Дух, який живе в нас, завжди тихий і мирний, а егоїзм метушливий, боягузливий і неспокійний. Коли ми знайдемо самі себе, то разом із собою знайдемо Бога.