Коли багатство на шкоду
Митрополит Антоній, керуючий справами Української Православної Церкви
Багато хто з нас напевно думають, чому так несправедливо влаштований наш світ, чому деякі шикарно живуть, а інші, навпаки, ледве зводять кінці з кінцями? Чому Господь попускає бути такій кричущій несправедливості?
Думаючи так, ми, непомітно для самих себе, починаємо звинувачувати Бога в подібній всесвітній несправедливості, забуваючи про те, що проблема людства, перш за все, криється в нас самих, а не в Бозі. Господь створив цей світ ідеальним, але людина впустила в нього гріх, а з гріхом у цей світ увійшли всі лиха та нещастя.
З приводу багатства існує безліч висловлювань святих отців. Вони кажуть, що людина зовсім не є абсолютним власником свого багатства, вона може бути лише тимчасовим його володарем. Людина – це певний «управитель» чи «приставник», поставлений Богом. Багатство – це зброя, і якщо ти правильно його використовуєш, воно послужить твоєму виправданню, якщо ж неправильно, стане причиною твоєї погибелі.
Багатство стає на шкоду тоді, коли людина починає думати тільки в рамках своїх інтересів, бажати лише особистої вигоди, у збиток іншим, коли, піклуючись про своє збагачення, забуває про любов, часом навіть до своїх близьких. Від такого багатства черствіє серце, і біль рідної людини може бути навіть не почутий.
Небезпека виникає, коли людина стає залежною від свого багатства, вона перестає думати про щось інше, окрім грошей. У такому разі багач, що має владу, стає найбільш невільною людиною, бо в неї немає сил побороти свою залежність.
Чим більше багатства в такої людини, тим менше в неї любові. По суті, ні багатство, ні бідність не роблять людину хорошою або поганою, все залежить від нашого сердечного ставлення до матеріальних благ.
Доказ тому – безліч прикладів святих, які були багатими людьми. Однак вони ніколи не ставили своє особисте багатство у главу кута земного життя.
Христос ніколи не засуджував багатство саме по собі, а тільки тих, хто ним захопився.
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?
Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні
Дух, який живе в нас, завжди тихий і мирний, а егоїзм метушливий, боягузливий і неспокійний. Коли ми знайдемо самі себе, то разом із собою знайдемо Бога.