Багатство і вічне життя
Людям, котрі були особливо успішними на цьому поприщі, намагалися практично у всьому наслідувати, а також копіювати їх методи надбання величезних статків. І, звичайно ж, їм заздрили. Найчорнішою і спопеляючою заздрістю.
Проте багатство – це аж ніяк не перепустка в якийсь «казковий світ». Воно пов'язане з дуже важким випробуванням, від результату якого залежить подальша доля нашої безсмертної душі.
Зокрема, це можна порівняти з переходом мешканців пустелі через гірський масив. Якщо його подолати, то далі подорожніх чекає родюча рівнина, що дозволяє забезпечити їх усім необхідним для щасливого і довгого життя. У кожного з мандрівників за спиною є сумка для припасів. По дорозі деякі з них знаходять поклади золотих злитків і забирають їх із собою. З одного боку, це дозволяє під час сходження до заповітної мети купувати собі у горян хорошу їжу, пиття, одяг і т. д. З іншого боку, чим більше золотих злитків накопичується за спиною, тим складнішим стає підйом прямовисними скелями і сильнішою стає небезпека зірватися в прірву...
Багатство породжує величезну кількість спокус. Справитися з ними, покладаючись тільки на людські сили, неможливо. Як наслідок – поривається зв'язок із Богом, в серцеі вкорінюються найгірші звички і пороки, настає духовна смерть. Невблаганний підсумок всього цього страшного падіння описує святитель Тихон Задонський: «У блаженній вічності буде життя безсмертне, в неблагополучній буде смерть безсмертна. О, вічність нещаслива! Там страждання без розради, не тільки словом, а й розумом незбагненне страждання, що завжди буде, але ніколи не скінчиться».
У той же час варто відзначити, що багатство не можна назвати перешкодою на шляху порятунку, якщо воно розглядається людиною не як мета, а як засіб. Гроші повинні служити не ідеї накопичення інформації або для підтримання пересиченості життя, а допомагати утвердженню добра і милосердя в цьому світі. Саме тому апостол Павло закликав заможних людей багатіти, в першу чергу, не фінансово, а добрими справами. Нехай вони «роблять добро, – писав він своєму учневі Тимофію, – будуть щедрими і готовими поділитися, збираючи собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб знайти вічне життя» (1 Тим. 6: 17-18).
Митрополит Антоній,
Керуючий справами Української Православної Церкви
АіФ
Читайте також
Чому такі різні життєві хрести у людей
27 вересня – день Воздвиження Животворящого Хреста Господнього.
Плоди виноградників наших сердець
Час земного життя Бог дав людині для того, щоб виноградний сік наших думок, почуттів і бажань, перебродивши із цукром Слова Божого, встиг перетворитися на те вино, яке питиме Христос у Своєму вічному і немеркнучому Царстві.
Іоанн Предтеча загинув через свою нетактовність
11 вересня – день пам'яті Іоанна Хрестителя, пророка і Предтечі Господнього.