Коломийський мер-суддя придумав схему «віджиму» храму УПЦ. Репортаж із залу засідання

Мер м. Коломия продовжує обслуговувати інтереси групи осіб, котрі прагнуть відібрати храм у громади УПЦ, що законно користується будівлею храму вже багато років.

Для того, щоб знайти підстави та надати відібранню храму хоч якісь ознаки легітимності, мерія спільно з «активістами» та капеланами УГКЦ придумала спеціальну псевдо-правову процедуру, створивши дивне утворення під назвою «робоча група». До цього зібрання нібито увійшли представники обох сторін, проте, за фактом, від УПЦ включили кілька представників, у той час як лише капеланів УГКЦ та їхніх прибічників в «групі» було більше 12 осіб. При цьому всі питання в «групі» чомусь вирішувалися шляхом голосування (УПЦ зі своїми 2-ма голосами, звісно, нічого вирішити з приводу долі власного храму не може). І хоча закон не дає права ані меру, ані будь-яким іншим (окрім суду) органам вимагати від громади документи, в ході зборів у громади ледь не силою намагалися отримати реєстраційні та правовстановлюючі документи на храм, намагаючись знайти хоч якісь лазівки для звинувачень та претензій до громади УПЦ. Заява представника УПЦ із проханням про те, щоб були представлені хоч якісь документи в обґрунтування юридичних прав прихильників УГКЦ на храм була повністю проігнорована як мером міста, так і членами «робочої групи».

З іншого боку, всі бажаючі могли активно шукати різні невідповідності в документах УПЦ, а також висловити з трибуни свої мудрування з приводу недоліків, що їм привиділись в документації громади.

При цьому правова неграмотність мера набула гіпертрофічного характеру, тому що він уявив себе суддею та почав «опитувати» представників державних органів і громади, ставити їм різноманітні запитання, вимагати «негайно надати документи, інакше буде відкрито кримінальне провадження», а також «дослідити юридичну сторону питання». На заперечення представників УПЦ про те, що відповідно до Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється лише судом, і лише в рамках судової процедури обвинувачена сторона може мати хоч якісь гарантії для власного захисту, а мер узагалі не уповноважений щось «вимагати» або «досліджувати» – члени «робочої групи» не відповіли та продовжили шукати шлях найбільш очевидного для них способу правового побиття своїх співгромадян.

При цьому ні мер, ні капелани, ні «активісти» УГКЦ не приховують того, що їм відома нелегітимність як самих зборів, так і їхніх вимог, проте зупинятись ніхто не збирається.

Так, мер відкрито заявив, що він звертається прямо зараз в поліцію із заявою про відкриття кримінального провадження, і предметом розгляду має стати поведінка представників УПЦ (яка саме – конкретизовано не було, ймовірно, це потрібно знайти «в процесі»). Через деякий час після жвавого обговорення – за що ж можна «притягнути» віруючих УПЦ, шлях був знайдений! Виявляється, можна звинуватити громаду УПЦ у тому, що вона всі ці роки без дозволу, або хоч і з дозволом, але все ж неправильно ремонтує храм! Боязкі заперечення представника управління культури про те, що все-таки ремонт храму – це добре, і громада УПЦ все-таки зберегла храм і нормально ним користувалася – до уваги взяті не були, і «синедріон» продовжив свою «роботу».

Читайте також: Робоча група у Коломиї - це беззаконня.

Подив викликала позиція начальника поліції, який, почувши таке «завдання» з вуст мера, відразу відрапортував, що неодмінно відкриє кримінальне провадження за фактом порушень з боку громади УПЦ і навіть залучить фахівців для обстеження храму та виявлення недоліків в діяльності УПЦ (і все це в рамках ще не відкритого кримінального провадження!). Складається враження, що бравий начальник поліції, напевно, знайде-таки «порушення» в діях УПЦ. При цьому він дуже зручно «забув», що, згідно з чинним законодавством, він взагалі-то не має права відкривати кримінальне провадження – це вправі робити тільки слідчий і тільки після вивчення, як мінімум, заяви (якої ще й подано не було) та виявлення за фактом попередньої перевірки наявності підстав для відкриття кримінального провадження. Тобто навіть отримавши заяву, навіть якщо вона передана особисто начальником поліції (що само по собі дивно), слідчий повинен її, як мінімум, прочитати та подумати: а чи є тут підстави для провадження?  Але навіщо шукати підстави і чекати рішення слідчого, якщо і так все зрозуміло, адже вимоги виходять від самого мера та представників недоторканної громади УГКЦ, а громада УПЦ – це всього-лише жертва, яку можна штурхати як завгодно, а закон у такій ситуації – не важливий і навіть заважає. Навіщо дотримуватися формальностей, розписувати заяву на слідчого і чекати на прийняття ним рішення – адже й так все ясно. І про який план слідчих дій, таємницю слідства або незалежність слідчого може йтись? І прямо тут, у залі робочої групи, одразу почали надходити пропозиції про те, якого експерта слідчий повинен обрати для здійснення слідчих дій у рамках ще не відкритого кримінального провадження.

А в цей час в цьому ж залі йде жвава дискусія між капеланами УГКЦ, кліриками УАПЦ та УПЦ КП на тему, кому належатиме храм після того, як звідти буде вигнана громада УПЦ. Адже для членів «робочої групи» – це вже факт, що відбувся.

Очевидно, що метою коломийського свавілля є не виконання закону, а набір документальної та психологічної мотивації для відібрання храму в українських громадян, котрі насмілюються сповідувати свої релігійні переконання в «неправильній» Церкві.

Отже, на громаду УПЦ чекають нові дебати, перевірка в рамках кримінального провадження, перевірка з приводу виконання нею обов'язків з утримання храму, нові «переговорні» дебати в рамках «робочої групи». 

Читайте також