Тимчасовий храм для вічної Церкви
«Коли нас відтіснили з нашого храму, в нас не було нічого. З Божою допомогою, за наші кошти, за рахунок спонсорів і друзів ми зібрали все, що сьогодні є в нашій тимчасовій церкви», – каже староста тимчасового храму Степан Мазурок.
Степан Филипович – один з п'яти жителів Колосової, які в далекому 1990 році заливали під споруджуваний тоді сільський храм фундамент. Зараз він, як і інші віруючі, втратив до нього доступ. Однак Богослужіння в Колосовий не припинилися і не припиняться, як кажуть люди, поки тут є хоч один православний вірянин.
А громада збирається як і раніше – багатолюдна і дружна, навіть ще більш згуртована, ніж раніше. Тут, у сільській хаті, тепер тільки однодумці. Настоятель захопленого Київським патріархатом храму Анатолій Сімора приїжджає на службу в облаштований будиночок щотижня. Як і раніше в Колосовій співає хор, яким керує регент Майя Рамська. Про реєстрацію нової громади поки що не йдеться: позов про незаконне вилучення у них храму та перереєстрацію статуту на користь Київського патріархату повернули на повторний розгляд. Однак це не означає, що можна припиняти служби Божі, поки мешканці Колосової хочуть молитися і вірити.
«Ми сьогодні не цікавимося тим, що робиться у наших опонентів. Вони залишилися в храмі, нехай так і буде, кажуть, що у них підвищили плату за треби», – говорить священик Петро Рамський, настоятель храму УПЦ у сусідньому селі Духів.
23 листопада 2016 року в касаційній інстанції позов віруючих УПЦ села Колосова, позбавлених всіх прав та майна, було вирішено повернути на «вихідне положення», проте храм при цьому залишився в розпорядженні Київського патріархату. Статут громади села Колосова, відповідно, сьогодні є основним документом осередку УПЦ КП. Скільки триватиме судова тяганина, невідомо.
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?
Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні
Дух, який живе в нас, завжди тихий і мирний, а егоїзм метушливий, боягузливий і неспокійний. Коли ми знайдемо самі себе, то разом із собою знайдемо Бога.