У чому сенс не їсти в піст?

Останнім часом все частіше в інформаційному просторі, та й просто у розмовах простих людей можна зустріти або почути сентенцію про те, що в піст головне – це духовна утриманість, і при цьому абсолютно не є важливим, що саме ти їси. Все частіше зустрічаються слова нині покійного Блаженнішого Митрополита Володимира: «У піст головне – не їсти один одного». Це висловлювання владики використовують, на жаль, не для того, щоб не засуджувати або не гніватися на ближнього, а саме в цьому його сенс, але для того, щоб виправдати свою байдужість до харчових особливостей Великого посту. Тому, як нам здається, вже давно назріла необхідність пояснити в першу чергу нецерковним людям, навіщо ми постуємо і яке значення мають всі ці «харчові обмеження» взагалі.

Так, ніхто і ніколи не буде сперечатися з тим, що їжа «не наближує людину до Бога». Так говорив апостол Павло. Абсолютно очевидно, що піст – це час, який відводиться Церквою для певних духовних зусиль. Сенс посту не просто в тому, щоб покращити свій духовний стан за допомогою якихось дій. Адже хтось для цього піде на службу, «щоб полегшало», а хтось – на концерт класичної музики або в музей – «щоб отримати духовну їжу». Можна сміливо стверджувати, що ні служба, ні музей анітрохи не поліпшать духовного стану людини, якщо не буде... покаяння. Тож сенс посту в першу чергу в покаянні.

І ось, як не дивно, саме тут нам може допомогти їжа. Або – її відсутність. Справа в тому, що покаяння – це не просто відчуття своєї гріховності. Це цілий процес преображення людини, в основі якого стоїть любов до Бога. Звичайно, можна каятися і без любові, але тоді це буде називатися жалем. А ось любити без свободи – не можна. Свобода може з'явитися лише тоді, коли кожен з нас матиме можливість вибору – зробити так чи інакше. Саме тому Бог дає Адаму і Єві заповідь «не куштувати від древа пізнання добра і зла». Зауважте, що ця найперша заповідь – заповідь посту. Чому? По-перше, «не куштувати» – легко. А по-друге, якщо людина не зможе керувати своїм шлунком, то про серце й мови бути не може. Погодьтеся, не дратуватися та не дивитися телевізор набагато важче, ніж не їсти м'яса або не пити молока. Тілесний піст – це серйозна перевірка наших можливостей і випробування для нашої свободи. Як ми її використовуємо? Чи зможемо в ім'я вищих, небесних, цінностей відмовитися від нижчих, земних, задоволень? Ось питання, на яке повинен відповісти піст.

А розмови про те, що «харчове утримання» – це щось непотрібне, найчастіше ведуть люди, які не пробували ні постувати, ні не злитись. А спробувати варто. Дасть Бог, і вийде.

Глава Адміністративного апарату Київської митрополії УПЦ архімандрит Віктор (Коцаба).

КП в Україні

Читайте також

Що я маю зробити, або яким стати

Недільна проповідь неділі дванадцятої після П'ятидесятниці.

Іоанн Предтеча загинув через свою нетактовність

11 вересня – день пам'яті Іоанна Хрестителя, пророка і Предтечі Господнього.

Вміти прощати – головна умова спасіння

Недільна проповідь в одинадцяту Неділю після П'ятидесятниці.

Віддання Успіння як нагадування про нашу смерть

Слово про пам'ять смертну.

Людина зовсім не «homo sapiens»

Проповідь до дня Божого творіння.

Про стиглість душі Божої Матері

Свято Успіння Богородиці дуже земне. Воно сповнене запахом зрілих плодів, теплом уже майже осіннього сонця і, звичайно ж, благодаттю любові Цариці Небесної. Це Її День народження.