Той, хто не вільний, може тільки мстити
Церковно-слов'янське «прости» має той же корінь, що й слово «простота». Не буде помилкою припустити, що первісне значення його можна було б передати так – «не ускладнюй, зроби своє життя простіше».
Дійсно, небажання прощати іншу людину є не тільки гріхом, але й серйозною психологічною проблемою. Раз ти не можеш пробачити, то ти не можеш відпустити. Є така притча. Один монах подорожував разом зі своїм учнем. І ось, на березі річки, вони зустріли дівчину, яка не вирішувалася, через бурхливість потоку, перейти на той бік. Чернець, не довго думаючи, обернув свої руки рясою (щоб не торкнутися жіночого тіла) і переніс її на інший берег. Вони пішли далі, але учень всю дорогу мовчки засуджував наставника. Увечері, перед тим як стати на молитву, учень обурено висловив своє невдоволення вчинком ченця: «Як ти смів, будучи ченцем, взяти жінку на руки?» На що вчитель відповів: «Я взяв її, переніс через річку і залишив на березі. А ти несеш її досі...»
Те ж саме можна сказати і про людину, яка не хоче пробачити іншу – вона несе свою образу і мучиться нею більше, ніж тією причиною, яка її породила.
Прощення – це не забуття. Сказати – «я тебе прощаю», не означає сказати «нічого не було», а означає: «давай не будемо згадувати про це і якось жити далі». Пробачити – означає не забути, а відпустити. Той, хто може пробачити, володіє більш сильним духом, ніж той, хто може тільки помститися. Прощення – творить, а помста – руйнує. Що саме? Мир. Без прощення мир неможливий в принципі. Без прощення можна говорити лише про перемир'я, яке передбачає продовження війни. Вибачати може тільки той, хто вільний. Той, хто не вільний, може тільки мстити.
Пробачити не може тварина. Не тільки тому, що вона не може образитись, але й тому, що їй незнайоме милосердя. Зрештою, якщо ми не прощаємо, ми перестаємо бути людьми, ускладнюємо собі життя та поступово перетворюємося на тварин.
Тому, давайте пробачимо один одному все, і постараємося жити як люди. Нам ще стільки треба зробити разом!
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?
Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні
Дух, який живе в нас, завжди тихий і мирний, а егоїзм метушливий, боягузливий і неспокійний. Коли ми знайдемо самі себе, то разом із собою знайдемо Бога.