Розкол-2: До чого веде нова війна навколо УПЦ МП

Між владою України і православною церквою назріває чергова лінія розлому.
Київ прийняв практично офіційний курс на зниження впливу УПЦ МП.

Так, з боку влади обговорюються та вносяться вкрай «агресивні» законопроекти, на що церква відповідає масовими акціями.

Хресний хід, який влітку зібрав більше ста тисяч учасників, хоча і не декларував конфліктних гасел, але недвозначно продемонстрував Банковій та Грушевського церковний «мобілізаційний резерв».

Одночасно офіційний Київ, як відкрито, так і негласно закликає Константинополь визнати УПЦ КП. Втім, учасники процесу не вірять у «швидку» прихильність Константинопольського патріархату. А значить, протистояння може піти за більш радикальними сценаріями.

Злиття і поглинання


Сценарій визнання Київського патріархату впирається у вирішення трьох наріжних проблем.

Перша – переконання патріарха Філарета в необхідності поступитися своїм місцем молодшому ієрархові. Це досить важливий момент, оскільки від нього залежить підсумкове рішення Фанару (резиденції константинопольського патріарха) стосовно долі УПЦ КП.

Константинопольський патріархат в реальності готовий взяти Київський патріархат під своє крило лише в якості однієї зі своїх митрополій. Філарет, як явний прихильник ідеї церковної незалежності УПЦ КП, практично напевно з таким сценарієм не погодиться.

Проте хтось з його молодих єпископів цілком буде готовий піти на угоду. Цікаво, що джерела у Київському патріархаті не заперечують такої можливості. За їх словами, досить велика кількість єпископів УПЦ КП бажає отримати довгоочікувану «легітимність» в очах всього православного світу. Тому для них буде цілком достатньо отримати від Константинопольського патріархату простого визнання, а не статус ще однієї незалежної православної церкви світу.

Друга проблема – забезпечення напередодні доленосного рішення Фанару злиття УПЦ КП з Українською автокефальною церквою. Зараз на цьому фронті заговорила «важка артилерія». УАПЦ буквально ламають через коліно.

Претензії Київського патріархату на Андріївську церкву – головний храм УАПЦ, демонтаж без погодження з «автокефалами» даху над Патріархією УАПЦ, раптово потрапивший у фокус ЗМІ скандал з п'яними пригодами в барі архієпископа Тернопільського і Подільського Мстислава – все це вказує на те, що проти УАПЦ розгорнуто генеральний наступ. Його результатом і має стати поглинання «автокефалії» Київським патріархатом.

Третя проблема – гостра потреба у багатократному збільшенні числа парафій УПЦ КП. Зараз Київський патріархат втричі менший за свого основного конкурента – УПЦ МП. І цю диспропорцію необхідно прибрати. Інакше Константинополь може просто не зважитись зайти на українську церковну територію.

Адже Фанар піде на пряму конфронтацію з РПЦ через Україну лише в тому випадку, якщо приз буде вагомим. Саме з цією метою кілька місяців тому була запущена потужна парламентська кампанія.

Храм на угон


У жовтні Рада повинна була розглянути резонансний законопроект № 4128 – про зміни до закону про свободу совісті і віросповідання.

Проект так і не був проголосований, проте депутати напевно до нього ще повернуться – незважаючи на критику експертів і ряду церков, зокрема іудеїв, римо-католиків і лютеран.

Законопроект істотно спрощує перехід з однієї релігійної громади в іншу. Головний нерв змін – надання можливості практично будь-якій людині, навіть не церковній, брати участь у зміні конкретною громадою церковного «даху».

В УПЦ МП підозрюють, що за допомогою цього закону Київський патріархат почне масово відбирати у неї парафії. Привозитимуть спеціально зібраних людей, які «самоідентифікують» себе з іншою церковною громадою і проголосують за перехід до КП.


Схожі побоювання присутні також в іудеїв. Так, за словами Євгена Зіскінда, виконавчого директора Об'єднання іудейських релігійних організацій України, законопроект відкриває шлях рейдерству, захопленню храмових споруд та земель лише на підставі факту «самоідентифікації». І це стане проблемою для всіх конфесій, представлених в Україні.

Як повідомляв Корреспондент.net, в УПЦ МП вже пригрозили масовими протестами в разі прийняття закону.

Удар по спонсорам?


Спроби законодавчо захистити церкву від масових переходів робили нечисленні лобісти УПЦ МП в українській владі.

Один з них, нардеп Вадим Новинський, ще в листопаді 2014 року запропонував Раді ускладнити процедуру відчуження церковного майна. Те, що парламент розглядає два роки потому, сам бізнесмен охрестив «церковним рейдерством».

Паралельно влада посилює тиск на бізнес Новинського – наприкінці вересня пройшли обшуки на підприємствах належної йому групи Смарт-холдинг.

Крім того, за даними ЗМІ, Генпрокуратура готує подання на зняття з Новинського недоторканності. Це пов'язано з особистісним конфліктом нардепа та митрополита УПЦ МП Олександра Драбинка, який ставить Новинському у провину власне побиття.


Таким чином, в УПЦ МП склалася парадоксальна ситуація: один з впливових єпископів дає свідчення проти одного з головних меценатів церкви.

Втім, це парадокс тільки на перший погляд. Адже у Олександра Драбинка в його церкві стійкий імідж автокефаліста і прихованого прихильника Київського патріархату. Тоді як Новинського пов'язують з підтримкою «ортодоксального» крила УПЦ МП, спрямованого на збереження статус-кво у відносинах з Москвою.

Як стверджують джерела Корреспондент.net у церковних колах, Драбинка активно використовують сили, які готують як максимум автокефалію, а як мінімум – серйозне ослаблення загальних позицій МП всередині країни.

Одним з каналів підтримки владики Олександра називають нардепа Андрія Деркача. За даними джерел, Деркач мав вплив на церкву під час негласного «правління» Олександра Драбинка – тоді особистого секретаря митрополита Володимира (Сабодана).

Скандальний митрополит


Втім, останнім часом «актив» Драбинка стрімко втрачає реноме – навколо митрополита не вщухають локальні церковні скандали.

Навесні 2015 року митрополит Онуфрій офіційно звільнив Драбинка від усіх посад, проте не позбавив сану.

Головний «компромат» на Драбинка – скандал з викраденням черниць київського Свято-Покровського монастиря у 2013 році. Тоді за порушеною кримінальною справою архієпископа було притягнуто в якості свідка, і він перебував під охороною силовиків.

Пізніше справу було оголошено сфальсифікованою. Однак, згідно нещодавньої інформації від екс-міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, історію зам'яв тодішній президент Віктор Янукович, який був у хороших відносинах з начальником Драбинка – главою УПЦ МП митрополитом Володимиром.

Втім, справа черниць – не єдина зачіпка опонентів Драбинка. Митрополит не ховаючись живе на широку ногу – він власник цілого ряду розкішних об'єктів нерухомості, як у Києві, так і за його межами. У 2012 році він став власником земельної ділянки на вул. Землянській, 10, в елітному районі Царське село в центрі Києва. Будинок на 545 кв. м, який розташований на цій ділянці, також належить Драбинку.

За даними відкритого реєстру нерухомості, у митрополита Олександра є квартири по вул. Симоненка, 5 площею 202 кв. м, та по вул. Старонаводницькій, 13, площею 86 кв. м. Також за священиком числиться у власності котедж в селищі «Хутір Ясний» під Ходосівкою (Обухівський напрямок), площею 430 кв. м загальною вартістю в кілька мільйонів доларів.

Крім того, за священиком числиться Land Cruiser-200 2013 року випуску – ринкова вартість автомобіля коливається в межах двох мільйонів гривень.

Лінія розлому?


Невідомо, на яких ролях Драбинко увійде в проект створення Єдиної помісної церкви. Але те, що цей проект просувають найбільш статусні представники України, – факт доведений.

Нещодавно Корреспондент.net стали відомі подробиці негласного візиту екс-президентів України до Константинополя.

Леонід Кравчук та Віктор Ющенко зустрілися з патріархом Варфоломієм з пропозицією: відкрити в Україні представництво Константинопольського патріархату.

Згода Варфоломія дозволила б Києву створити новий, непідконтрольний Москві, центр канонічного православ'я в Україні. Однак патріарх відмовив посланцям під приводом того, що без офіційного звернення президента України він навіть не буде розглядати це питання.

Спостерігачі пояснюють позицію патріарха небажанням псувати відносини з іншими православними церквами, які в цьому конфлікті можуть стати на бік РПЦ.

Як побоюються в УПЦ МП, невдачі автокефалії на міжнародній арені можуть підштовхнути українську владу до спроб вирішити «проблему» за допомогою радикалів (як це вже відбувається на заході України). А поки сторони зміцнюють позиції і готуються до війни на всіх фронтах – юридичному, політичному та вуличному.


Источник

Читайте також

У всіх спокусах йди в духовне серце, більше нікуди

Сердечна розмова про важливе.

Бідний Лазар: найкращий засіб порятунку від пекла

Недільна проповідь.

Що не досказно у притчі про сіяча

Недільна проповідь.

«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»

Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.

Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема

Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?

Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні

Дух, який живе в нас, завжди тихий і мирний, а егоїзм метушливий, боягузливий і неспокійний. Коли ми знайдемо самі себе, то разом із собою знайдемо Бога.