У Києво-Печерській Лаврі відкрилась наукова конференція, присвячена 1000-річчю давньоруського чернецтва на Афоні

25 жовтня з благословення Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія у Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври відкрилась VIII Міжнародна науково-практична конференція «Духовна і світська освіта: історія взаємин – сучасність – перспективи». В цьому році вона присвячена 1000-річчю давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон.

Організаторами заходу виступили Київська духовна академія УПЦ та Міжнародний інститут афонської спадщини в Україні. Далі – фоторепортаж журналіста СПЖ, який побував на цій події.

У першій половині дня відбулося пленарне засідання. Його президію склали ректор КДАіС Митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука, почесний митрополит Чеських земель і Словаччини, архієпископ Христофор (Пулець), єпископ Ірпінський Климент, перший проректор КДА протоієрей Сергій Ющик, директор Міжнародного інституту Афонської спадщини в Україні Сергій Шумило та проректор з науково-богословської роботи КДА Володимир Бурега.

Відкриваючи конференцію, владика ректор оголосив привітання її гостям і учасникам від Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

«Свята Гора Афон, – говорилося, зокрема, у вітанні, – протягом століть була тим духовним центром, який визначальним чином впливав в Україні на церковне життя. Саме з Афону на київські пагорби приніс традиції східного чернецтва преподобний Антоній Печерський. Заснована ним Києво-Печерська Лавра стала духовним спадкоємцем Афону. Зв'язок зі Святою Горою протягом століть відігравав важливу роль у збереженні традицій духовного життя на нашій землі. Українські монастирі і подвижники благочестя завжди дивилися на афонськую чернечу республіку як на зразок. Особливе значення має сьогодні афонська духовна та культурна спадщина для вітчизняної духовної освіти. Знання, отримані в духовній школі, лише тоді матимуть вагу, якщо вони гармонійно поєднаються з нашим власним досвідом духовного життя, і цей досвід залишиться з вами на все життя. Бажаю учасникам і гостям конференції благословенних успіхів у вивченні минулого і сучасного життя нашої церкви. Впевнений, що цей науковий форум сприятиме розвитку сучасної богословської науки в духовній освіті».

Митрополит Антоній також повідомив, що свої наукові роботи на конференції в цьому році представлять 93 учасника, серед яких – видатні учені-богослови з Італії, Німеччини, Польщі, Росії, США та Чехії. Після чого представив свою доповідь «Руське чернецтво на Святій Горі Афон: 1000 років духовного подвигу».

Далі слово отримав митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука, який ознайомив учасників конференції з духовними зв'язками між козацтвом та традиціями Афонської Гори у доповіді «Духовні традиції козацтва і Афон».

Після цього аудиторія прослухала доповідь директора Міжнародного інституту Афонської спадщини в Україні Сергія Шумило «Преподобний Іоанн Вишенський Святогорець і монастирська реформа в Україні в XVII ст.».

Пленарне засідання завершилось доповіддю доктора богослов'я університету Мартіна Лютера (Галле-Вітенберг, Німеччина) Ганни Брискіної-Мюллер. Вона присвятила свій виступ афонському старцю Паїсію Величковському. А в перерві дала невеличке ексклюзивне інтерв'ю журналісту СПЖ, яке розпочалося з питання про те, що наша гостя з Німеччини розповість своїм студентам про цю конференцію, повернувшись до свого університету?

– Студентам я розповім, як активно беруть участь у конференції студенти тут. І потім, звичайно, приємно здивував розмах конференції. Активна участь церкви впадає в очі, тому що в протестантських країнах, в протестантських університетах церква тримається досить осторонь – богослови самі все влаштовують в університеті, і церква приходить в гості, але тримається скромно, і їм, звичайно, варто повчитися у православних більш активної участі в академічному житті. Особистість преподобного Паїсія Величковського, про якого я тут говорила, схиляє до таких роздумів. Паїсій нам представляється завжди, якщо читати його тексти, автобіографію особливо, дуже скромним, – таким немічним, ні на що не здатним він себе там подає, – і потім виявляється на виході, що він був активним організатором колосальної роботи зі знанням мов. І все це дала йому Київська Академія, в якій навчалися хоча за єзуїтськими зразками, але православ'я не цуралися, і інославних авторів, вчили мови, і всьому цьому нам має сенс вчитися і сьогодні, щоб бути у всеозброєнні. І як говорили протестанти, яких я сьогодні цитувала, і як вважав сам Паїсій Величковський, що шкільне життя – одна з найбільш богоугодних форм життя. До цього так і треба ставитись. Корисність подібних конференцій очевидна хоча б тому, що їх учасники діляться результатами своїх наукових досліджень, роздумами важливими. Слухачі можуть задавати питання, ось зараз буде на секції така можливість. І це дуже зручний майданчик для обміну результатами вчених занять. Обов'язково треба проводити такі конференції.

Далі конференція продовжить роботу в 9 секціях. Одна з них буде присвячена 200-річчю з дня народження відомого ієрарха і церковного вченого, випускника Київської духовної академії митрополита Макарія (Булгакова, 1816-1882).

26 жовтня в Київській духовній академії відбудеться круглий стіл, присвячений історичним і духовно-культурним зв'язкам зі Святою Горою Афон.

В центрі уваги конференції наступні питання:

• Взаємодія світської та церковної науки в справі вивчення афонської духовно-культурної спадщини;
• Роль Афону в становленні та розвитку монастирської, культурної та освітньої традиції в Україні та інших слов'янських країнах;
• Афонські подвижники Іоанн Вишенський, Іов Княгиницький, Ісакій Борискович та їхня роль у відродженні православ'я в Україні та після Брестської унії; Колишні афонські ченці – новомученики і сповідники віри у ХХ ст.;
• Історія та сучасний стан духовних і богословських навчальних закладів; Взаємодія світської та церковної науки у справі вивчення творчої спадщини професорів Київської духовної академії.

У конференції беруть участь викладачі та студенти духовних та світських навчальних закладів, спеціалісти в галузі богослов'я, філософії, історії, педагогіки.

СПЖ продовжує стежити за розвитком подій.

Читайте також