Повча: два роки після спроби захоплення храму

12 жовтня, рівно два роки тому, у селі Повча Дубенського району Рівненської області прихильники Київського Патріархату на чолі з головою Дубенської районної ради Олександром Козаком по-розбійницьки хотіли вдертися у храм, який належить релігійній громаді Української Православної Церкви. Тоді свої дії пан Козак намагався виправдати списками з підписами людей, котрі, начебто, хочуть змінити юрисдикцію. Як доказ фальшивості подібних закидів, віряни УПЦ оточили живою стіною культову споруду і таким чином завадили рейдерському захопленню. Яка нині ситуація навколо Свято-Троїцької церкви у селі Повча і хто й надалі провокує людей на церковні протистояння? – у матеріалі кореспондентів СПЖ.

Недільний ранок 9 жовтня у селі Повча Дубенського району видався холодним і туманним, утім, це не стало на заваді для кількох сотень вірян поспішати на святкове Богослужіння. День Іоанна Богослова для повчанців – особливе свято, бо вони вважають, що саме апостол любові , їх покровитель, завадив розкольникам відібрати храм.

Марія Зажицька, згадуючи події 12 жовтня 2014 року, не може стримати сліз, бо ніколи не думала, що проживши на світі сім десятків, побачить таку несправедливість:

– Церкву прийшли забирати люди взагалі не місцеві. Жодного односельця, окрім Козака Олександра, серед них не було, він все махав списками і розповідав, що та 321 людина, котра підписалася, теж має своє право на церкву і на молитву. Я, хоч і стара, але пробувала кілька разів кричати, що їм ніхто не забороняє – нехай ходять. Мене, звісно,не чули. Потім, коли була колотнеча, то я стояла тихенько осторонь і тільки просила Іоанна Богослова та Матінку Божу заступництва, – розповідає старенька.

Нинішній настоятель церкви у селі, протоієрей Віталій Буга, призначений на прихід тільки півтора року тому, проте вважає справою честі дослідити коріння конфлікту і викрити його справжніх винуватців. Так, опитавши прихожан, панотець дізнався, що списки на зміну юрисдикції формувала жінка, котра взагалі немає ніякого відношення до села.

– Наталія Андріюк, працівниця Дубенського відділу освіти, керувала захопленням церкви у селі Рачин Дубенського району, жителькою якого вона є . Потім приїхала по такому ж самому сценарію допомагати відбирати храм у Повчій. Її обличчя чітко видно на аматорському відео, яке відзняла невідома людина під час захвату і виклала в Інтернет – розповідає протоієрей Віталій Буга.

Варто зауважити, що організатори нападу на церкву у Повчій абсолютно не переймалися підбором аргументів для виправдання своїх агресивних дій. Так, за їхніми ж списками, тільки вісімнадцятеро людей виявили бажання залишити церкву у підпорядкуванні Блаженнійшого Онуфрія. Виникає питання, то хто були ті люди, які з неабиякою відвагою та відданістю за лічені хвилини, щойно отримавши інформацію про непроханих гостей, стали в оборону храму???

– Я ніколи наших людей не бачила такими відважними, адже їм на противагу Козак Олександр виставив кремезних чоловіків із «Козацької варти», а вони ж спеціально підготовані, за їх сприяння не одна церква Дубенського району перейшла під керівництво Філарета, – каже Людмила Федорчук, прихожанка Свято-Троїцької церкви у селі Повча.

Два роки тому, відбивши перший напад церковних рейдерів, віряни УПЦ у Повчій, нині змушені постійно тримати руку на пульсі, адже головний організатор протистояння проживає у їхньому селі. Очільник районної ради у Дубні Олескандр Козак регулярно вигукує погрози щодо захоплення церкви. Свої слова чоловік також намагається підкріпити і відповідними діями. Так, 15 березня цього року, Олександр Володимирович спробував схилити сільську головиху до порушення українського законодавства.

– Олександр Козак разом із своїми заступниками вимагали від сільської голови села Повча скасувати усі рішення на приватизацію Свято-Троїцької церкви, аби перевести храм, що нині належить релігійній громаді Української Православної Церкви, під юрисдикцію Київського Патріархату. Чиновниця відмовилась це робити, пояснюючи, що не піде всупереч законодавчій системі, – розповідає протоієрей Віталій Буга і додає: – Аби не Козак О. В., то село б жило своїм релігійним життям, розміреним, тихим та молитовним.

За підрахунками протоієрея Віталія Буги, щонеділі до церкви стабільно ходить близько 100 людей, у великі свята кількість прихожан збільшується. Однак панотець помітив, що із 982 людей, прописаних у селі Повча та Будеражі (сусіднє село, в якому немає церкви), тільки п’ять сімей за півтора роки його пастирського служіння не відвідували храм Божий, таким чином висловлюючи свою позицію щодо підпорядкування сільського храму УПЦ. Утім, серця і цих людей, каже протоієрей Віталій, поступово м’якнуть:

Потрібно було у храмі замінити старі вікна на пластикові, гроші по селі пішли збирати жіночки-активістки, хто скільки міг жертвував. У цих п’ятьох сім’ях спочатку відмовились давати гроші, проте згодом одумались і самі принесли до церкви.

Отож і виходить, якщо до людей не втручається влада, сільське життя набуває зовсім інших барв, входить у звичне русло, і людям, за їхніми щоденними клопотами та роботою, стає не до конфліктів, тим паче, церковних.

Читайте також

Підпал храму УПЦ, або Ще раз про «вільні переходи» до ПЦУ

Наприкінці вересня прихильники ПЦУ спалили храм УПЦ на Волині. Як пов'язаний цей підпал і міф про «вільні переходи» з УПЦ до ПЦУ?

«Виття на місяць» замість вечірніх молитов чи чому клірики УПЦ йдуть у ПЦУ?

Священник Буковинської єпархії УПЦ Василь Левченко нещодавно пішов до ПЦУ. Чим же керувалася ця людина, ухвалюючи таке рішення?

Заборона УПЦ і війна з Росією: Пророки про причини військових поразок

23 вересня набув чинності закон про заборону УПЦ, а з фронту почали надходити тривожні новини. Чи пов'язано це між собою, і що говорять про подібні речі старозавітні пророки?

Християни проти гонінь: історія та сучасність

Православні християни на Закарпатті не дозволили представникам ТЦК мобілізувати двох священників УПЦ. Чому ця історія може навчити нас сьогодні?

Як відповідати на запитання: «Хто ваша Церква-мати?»

Часто противники УПЦ ставлять запитання на кшталт: «Хто ваша Церква-мати?» і «Де ваш Томос?», маючи на увазі, що у ПЦУ все це є, а значить вона – правильна. Але насправді все зовсім інакше.

Місце церковних канонів у житті християнина

Якщо ми будемо дотримуватися всіх канонів, але при цьому залишимося безжальними, немилосердними і не матимемо любові до ближнього, то чи допоможуть нам канони стати ближчими до Христа?