Українська Православна Церква освятила карильйон «Дзвони Чорнобиля»

Урочиста церемонія відкриття карильйону «Дзвони Чорнобиля» відбулася в Деснянському районі столиці 25 серпня і була приурочена до святкування Дня Незалежності України. Цей день зібрав тут представників міської і деснянської районної влади, депутатів, ліквідаторів чорнобильської аварії, священнослужителів УПЦ, творців і учасників будівництва унікальної культурної споруди, небайдужих жителів одного з найбільших мікрорайонів столиці – Вигурівщина-Троєщина. СПЖ вирішив детальніше розповісти про цю знакову подію, а також про самий карильйон «Дзвони Чорнобиля», який став продовженням Меморіального комплексу і увічнив пам'ять тих, хто віддав своє життя за наше майбутнє.



З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія чин благословення дзвонів здійснив секретар Київської митрополії УПЦ по місту Києву протоієрей Віктор Іващук, після чого приєднався до слів привітання деснянців з урочистою і знаковою подією в житті жителів як району, так і всього міста Києва.


Священик висловив велику подяку і велику повагу тим людям, які ціною власного життя врятували тисячі людей, а також тим, хто пам'ятає великий подвиг ліквідаторів. Зі словами подяки також виступив благочинний Деснянського благочиння Східного київського вікаріатства протоієрей Димитрій Григорак, який зазначив перебування в радості ветеранів Чорнобиля як справжню рису християнського духу.



Пізніше, зустрівшись з журналістом СПЖ, отець Димитрій розповів, що духовенство і волонтери Деснянського благочиння дуже тісно співпрацюють з районним «Товариством ветеранів-інвалідів ліквідації аварії на ЧАЕС» та головою цієї громадської організації Володимиром Кобчиком. Священики духовно опікують чорнобильців, спільно з волонтерами регулярно проводять різні благодійні акції, підтримуючи хворих ліквідаторів. «А сам карільйонний дзвін,– запевняє отець Димитрій,– гармонізує простір, прибирає все негативне, що нас оточує, і сповіщає про світле майбутнє, вселяє радість в душі».




Ймовірно, мало хто знає, що ж собою являє карильйон (у перекладі з французької – «передзвін»). По суті – це культовий механічний музичний інструмент, який за допомогою годинникового механізму змушує ряд дзвонів виконувати яку-небудь мелодію з діапазоном від двох до шести октав залежно від кількості дзвонів. Мелодії ж цього карильйону, який складається з 15 дзвонів, лунають в діапазоні двох октав і були записані художнім керівником ансамблю дзвонарної музики «Київські дзвонарі», професором Київського національного університету культури і мистецтв, Заслуженим артистом України і просто великим знавцем цього виду музичного мистецтва Георгієм Черненко.



У телефонній розмові з журналістом СПЖ Георгій Васильович розповів, що карильйон ще називають «дзвоновим оркестром» або «електронними дзвонами», тому що сьогодні вони керуються, як правило, з комп'ютера. Їх звучання залежить від форми, сплаву, з якого вони відлиті, матеріалу і ваги дзвонових язиків, а також багато в чому від якості установки.



«У нашому варіанті,– продовжує співрозмовник,– дзвони цього карильйону – від самого великого вагою 330 кілограмів до найменшого – створені так, що грають чисту ноту. Склад сплаву – 80 % міді і 20% олова. В принципі, це традиційний сплав, використаний у Голландії фірмою-виробником. А гранітна арка заввишки 6 метрів (проект столичного архітектора Олександра Коломійця) символізує єднання українського народу на шляху подолання аварії на ЧАЕС». На питання, які ж мелодії виконуватиме карильйон, Георгій Черненко відповів: «На даний момент дзвоновий оркестр буде звучати поки 4 рази на день: о 9.00, 12.00, 15.00 та 18.00. Записано декілька фрагментів тривалістю від 11 секунд до хвилини. Це музичні фрагменти державного Гімну України та гімну чорнобильців, відомих і улюблених пісень ("Молитва за Україну", "Як тебе не любити, Києве мій", "Реве та стогне Дніпр широкий..."), а кожної неділі опівдні буде звучати "Святковий передзвін" тривалістю до 4 хвилин».



До речі, під час урочистого відкриття карильйону Георгій Черненко був у числі нагороджених головою Деснянського району Віктором Крохмалюком подяками за активну участь у створенні цієї культової споруди. Розповідаючи про все це, автор цих рядків вважає за необхідне коротко розповісти і про самий меморіальний комплексі«Героям Чорнобиля».


В Деснянській районній адміністрації повідомили, що в 2010 році була споруджена «Стіна пам'яті» з цегли, на якій встановили 48 гранітних плит із зображенням кинутих їхніми жителями населених пунктів України, Білорусі та Росії.


Великі Кліщі, Буряківка, Дергачі, Залісся, Лелів, Нова Єльня, Прип'ять, Товстий Ліс, Довляди, Самотевичи, Савицький Лог... Всього назавжди спорожніли 458 міст, селищ і сіл.


26 квітня 2013 року відбулося відкриття скульптурного елементу «Земля», який виконано у вигляді знака радіаційної небезпеки і скульптури прикутого до скелі Прометея з вогнем у руках, викраденим їм для людей зі священного Олімпу.


А 14 грудня того ж року – у День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – був відкритий ще один архітектурний елемент Меморіального комплексу – Ротонди «Пантеон пам'яті». Вона є єдиним в Україні меморіалом, який уособлює собою об'єднання в ліквідації наслідків аварії усіх колишніх республік Радянського Союзу. Саме ця ідея була закладена в архітектурно-художній зміст Ротонди. По периметру кола розміщено 15 колон, що символізують колишні республіки СРСР, які брали участь у ліквідації катастрофи.


В центрі композиції, як символ пам'яті загиблих ліквідаторів, розташована скульптура «Покрови Пресвятої Богородиці» – покровительки українського народу. У верхній частині кожної колони прикріплені відлиті з бронзи герби колишніх республік Радянського Союзу, а на арочному фризі колон – букви тексту гімну Чорнобиля. У майбутньому на території комплексу буде побудована каплиця, яка разом з карильоном стане продовженням Меморіального комплексу.

Автор цих рядків, журналіст СПЖ, з травня по листопад 1986 року висвітлював хід ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Сьогодні, через три десятиліття після найбільшої техногенної катастрофи людства, вже виросло покоління, представники якого навіть ще не народилися в ті страшні дні. Але й вони, а також їхні діти та онуки, не повинні забувати тих, хто захистив світ.

26 квітня 2016 року, в поминальний день 30-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС, Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звернувся до пастви з архіпастирським посланням. Звернення було оприлюднене на заупокійних богослужіннях і панахидах в храмах і монастирях Української Православної Церкви. У ньому, зокрема, йдеться:

«У цьому році відзначення 30-ї річниці Чорнобильської трагедії припадає на скорботний період Страсної седмиці. Церква нагадує нам про страждання Господа нашого Іісуса Христа, які Він переніс задля нас, людей, і заради нашого спасіння (див. Символ віри). Через призму страждань Христових ми дивимося на подвиг героїв Чорнобиля. Саме вони в перші години після аварії зробили все, щоб приборкати радіоактивне полум'я та врятувати життя іншим. Господь навчає нас через Євангеліє: "Немає більшої любові, над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ін. 15:13). Жертовний приклад ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС повинен надихати нас у часи будь-яких випробувань любов'ю перемагати всі проблеми».

СПЖ дякує Деснянській районній держадміністрації за частину наданих фото.


Читайте також

Чому такі різні життєві хрести у людей

27 вересня – день Воздвиження Животворящого Хреста Господнього.

Плоди виноградників наших сердець

Час земного життя Бог дав людині для того, щоб виноградний сік наших думок, почуттів і бажань, перебродивши із цукром Слова Божого, встиг перетворитися на те вино, яке питиме Христос у Своєму вічному і немеркнучому Царстві.

Що подарувати Божій Матері в Її День Народження?

21 вересня Церква святкує Різдво Божої Матері.

Що я маю зробити, або яким стати

Недільна проповідь неділі дванадцятої після П'ятидесятниці.

Іоанн Предтеча загинув через свою нетактовність

11 вересня – день пам'яті Іоанна Хрестителя, пророка і Предтечі Господнього.

Вміти прощати – головна умова спасіння

Недільна проповідь в одинадцяту Неділю після П'ятидесятниці.