Людина Христа

Два роки тому, 17 серпня 2014 року, Предстоятелем нашої Церкви став митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій.

Бути Блаженнішим Митрополитом Київським Господь визначив йому у важкий час. Важкий як для Церкви, так і для народу. Але саме в такі періоди і відбувається найчастіше те, що можна назвати становленням святості.

За великим рахунком, що означає бути святим? Значить бути християнином, бути з Христом, мати любов до Бога і ближнього. Зауважте, мова не йде про відсутність гріха в житті людини, а про присутність в ній Христа. До такої святості покликаний кожен із нас і саме така святість важче у стократ тієї "безгрішної" праведності, яка, найчастіше, розуміється під святістю. Залишитися людиною і бути вірним Христові та Його заповідям в такі моменти історії, як зараз – це воістину ознака, що відрізняє християн від всіх інших спільнот світу.

Два роки – багато це чи мало? Що можна встигнути за цей час? Чи можна зробити нам, простим чадам Святої Церкви, якісь висновки про Предстоятеля?

Намагаючись відповісти на це питання, я згадав одну давню притчу. Якось група паломників в одному з палестинських поселень зустріла старця. "Скажи, отче, а чи далеко звідси до Єрусалиму?" – запитали вони. "Ідіть" – відповів старець. "Ні, ти не зрозумів. Ми запитуємо, чи далеко до Єрусалиму?" – знову запитали вони. "Ні, це ви не зрозуміли. Як я можу сказати, скільки вам йти до Єрусалиму, якщо я не бачив, як швидко ви йдете?".

Так от, якщо говорити про Блаженнішого, то за минулі два роки ми змогли побачити, куди саме він йде, і як він це робить. І перше, на що слід нам звернути увагу, це те, про що я писав вище – він залишився людиною і християнином, незважаючи ні на що. Більш конкретно – він ні на йоту не змінив своїх поглядів на життя і ситуацію в країні в цілому. Пояснення цьому факту просте – Євангеліє.

Багато хто не може зрозуміти Блаженнішого. Багато хто нарікає на те, що він, мовляв, не "політик". При цьому під "політикою" розуміють макіавелліанське "ведення справ", тобто, брехню, підступність, зраду. І так, з цієї точки зору Блаженніший – не політик. Від слова "взагалі". Як не політик Христос, як не політик апостол Павло та Іоанн Златоуст. Правда – вона завжди аполітична. Як Євангеліє. І тому Блаженніший не змінює свої погляди – тому що не змінюється Євангеліє. Значить, ми можемо сказати, куди він йде сам і куди веде Церкву – до Царства Небесного. Блаженніший не шукає вигоди, політично зручних моментів і дивідендів, а саме і тільки Царства Небесного. Все інше – додасться.

Більш того, багато хто зумів зрозуміти, що він – непублічна людина. Він – людина Церкви. Для нього немає "публіки", якій потрібно брехати, для нього є "народ", якому потрібна правда. Публічність сьогодні – це бажання "видаватись" (публічні люди хочуть видаватися кращими, ніж вони є насправді). А Блаженніший не хоче "видаватись". Він хоче "бути" – бути тим, ким він є насправді. Християнином, пастирем, людиною. Без реклами.

З іншого боку, публічність передбачає максимальну інформованість про те, що робиш. А якщо говорити про реалії нашого часу, то "публічність" – це вчинення добрих справ на камеру, напоказ. І з цієї сторони Блаженніший – не публічна фігура. Тому що робить так, як заповідав Христос – щоб не знала навіть права рука.

Однак світильник не сховаєш під спудом. І багато з того, що наш Предстоятель намагається приховати, ми все одно бачимо. Ми бачимо його Віру і любов до Бога. Бачимо його молитовність і простоту. Бачимо покору і мудрість. Але найголовніше, ми бачимо, що він – людина Христа. У ньому немає лестощів і лукавства. І навіть ті, хто вважає його своїм ворогом, знають це.

І ще: він – людина миру. Не миру як сукупності держав і народностей, а миру – як благодаті Божої і відсутності зла. Він проти війни у всіх її проявах. І це зараз виглядає дивним, а для багатьох – неприйнятним і незрозумілим. Але це зараз.

І тільки потім, з часом, ці "багато хто" скажуть – "він був правий. Ми помилялися". Дай Бог, щоб це "потім" скоріше прийшло... 


Читайте також

«Свинопас» і «Ферзь»: кого ПЦУ ставить за приклад?

Два роки тому Епіфаній навів приклад «єпископа» УПЦ КП, який повернувся до ПЦУ у сані «архімандрита». Тепер цей «архімандрит» потрапив у скандал. Що це означає?

Без Помпео: Початок кінця міжнародної підтримки проєкту ПЦУ?

Колишнього глави Держдепу США Майкла Помпео не буде в адміністрації нового президента США Дональда Трампа. Що це означає для ПЦу?

Рейдерський майстер-клас від ПЦУ в Черкасах: Як чуже стає «своїм»

Представник ПЦУ Іоанн Яременко записав відео з кабінету митрополита Феодосія Черкаського, в якому показав, як користується його особистими речами. Що це означає?

Автономія УПЦ та усунення Донецького митрополита

24 жовтня 2024 року Синод Руської Православної Церкви ухвалив рішення звільнити митрополита Іларіона з кафедри Донецької єпархії та відправити його на спокій. Що означає це рішення для УПЦ?

Які таємниці про СПЖ вивідала СБУ через свого агента?

Днями співробітники СПЖ Андрій Овчаренко, Валерій Ступницький та Володимир Бобечко, а також священник Сергій Чертилін отримали звинувачувальні акти у справі про держзраду.

Три загадкові Синоди, чи що вирішили щодо УПЦ?

Цього тижня відбулися засідання трьох Синодів різних православних Церков – УПЦ, РПЦ і Фанара. Що ж вони вирішили щодо існування Церкви в Україні?