І п’ятимісячні, і 80-річні: тисячі хрестоходців прийшли до Почаїва
Напередодні вшанування ікони Божої Матері «Почаївської» до Святої Гори прибуло понад три тисячі хрестоходців з різних куточків України і навіть з-за кордону.
Відразу три Хресні ходи ввечері 3 серпня прийшли до Свято-Успенської Почаївської Лаври: серед них прочани із міста Здолбунова та села Миколаївки Рівненської області, з Луцька та інших населених пунктів Волині, віряни з Польщі, Білорусі і Угорщини, Для більшості паломників молитва довжиною у сотні кілометрів стала першим духовним і фізичним випробуванням у житті.
Наймолодшій хрестоходиці Дарині – тільки п’ять місяців, з Луцька до Почаєва вона вирушила не ногами, а у дитячому візку. Як розповідають очевидці, по дорозі дитинка не плакала, але весь час усміхалась та з цікавістю розглядала все довкола.
Найстаріша прочанка, 80-річна Уляна, теж почуває себе непогано, стверджує, що після цього сили, які досі покидали тіло, тільки відновляться, адже молитва та звернення до Богородиці окриляє, підносить та загоює будь-який недуг.
Щодо паломників із-за кордону, то, наприклад, поляки вже вдруге долають таку відстань – аналогічний Хресний хід відбувся ще у минулому році. На цей раз у далеку дорогу вирушило двадцять вірян із різних європейських міст. В основному це молоді люди – дівчата та хлопці, котрим трохи більше за двадцять. У молитовну ходу паломники з-за кордону, як і годиться, взяли образ Божої Матері. Ікону пронесли усю дорогу на своїх плечах, і небайдужі люди оздоблювали впродовж Хресного ходу образ Богоматері живими квітами, вишиваними рушниками і стрічками.
Перед входом до Почаївської обителі натруджені, втомлені віряни впали на коліна. У багатьох на очах бриніли сльози, деякі пояснювали опісля, що почуття радості та емоційного піднесення переповнювало.
Зустрічали хрестоходців ченці Святої Гори радо та не менш піднесено. Ієромонах Никодим, котрому випало вітати прочан, від побаченого теж схилився на коліна, пояснив, що радіє відновленню давньої традиції – здійсненню пішої прощі до Святої Почаївської Лаври.
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?
Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні
Дух, який живе в нас, завжди тихий і мирний, а егоїзм метушливий, боягузливий і неспокійний. Коли ми знайдемо самі себе, то разом із собою знайдемо Бога.