Притча про зцілення та покаяння
В одному невеликому місті жила жінка, колишній директор магазину. Одного разу вона тяжко захворіла, стала самотня та нікому не потрібна – весь світ для неї обмежився хворобою.
Змучившись від безрезультатного лікування, жінка вирішила, за порадою знайомих, поїхати у відомий монастир, який славився тим, що у ньому, по милості Божій, отримували зцілення від безлічі хвороб.
Два дні, вважаючи такий термін достатнім, жінка прожила у монастирі, але так і не одужала: начебто робила все як треба: і сповідалася, і причастилася, і до старця за порадою сходила, а зцілення так і не настало...
Жінку це не засмутило, тільки привело у подив: «Як же так? Всі зцілюються, і я хочу! Я що – гірше за інших?! Поїду до іншого монастиря. Видно цей «слабкий» – не зробив мене здоровою». Після першого монастиря був інший, потім третій, четвертий, а довгоочікуваного одужання не було між ними.
Як і у перший раз, жінка не засмутилася, їй до того моменту вже сказали, що є й інші засоби для отримання бажаного.
Повертаючись після відвідування четвертого монастиря, вона вирішила заїхати скупатися у Святому джерелі та прикластися до чудотворної ікони. Але щоб вона не робила, все залишалося, як і раніше.
Ось і настав відчай: «Більше нікуди їхати, нікуди йти. Залишилася я одна зі своєю хворобою. Нічого не залишається, як лягти та чекати смерті».
Не встигла вона про це подумати, як з'явився Ангел.
«Ти правильно зробила, що їздила у монастирі, поринала у джерела, сповідалася, причащалася, – сказав Ангел, – але ти не до кінця зрозуміла кінцеву мету всього цього. Адже хвороби тіла нероздільні з хворобою душі! Твоя недуга – це для тебе можливість відволіктися від мирських турбот, осмислити своє життя, подумати про Бога, про спасіння своєї душі. Тому Господь зачекав з твоїм зціленням, давши тобі можливість щиро покаятися, очистити свою душу від злості, заздрості, образ».
Після розмови з Ангелом, жінка твердо вирішила терпіти скорботи до тих пір, поки не очистить своє серце від гніву, дратівливості, злості, заздрості та інших пристрастей.
Як тільки Господь побачив намір жінки змінитися, у той же час дарував їй зцілення від недуги, що мучила її!
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?
Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні
Дух, який живе в нас, завжди тихий і мирний, а егоїзм метушливий, боягузливий і неспокійний. Коли ми знайдемо самі себе, то разом із собою знайдемо Бога.