Як «ТСН» йшла, але не дійшла на іменини до намісника Києво-Печерської Лаври

Прикрий інцидент стався 19 квітня 2016 року зі знімальною групою «ТСН» у Києво-Печерській Лаврі. Приїхавши на іменини намісника Лаври митрополита Павла, журналісти не змогли зняти жодного компрометуючого кадру.

Служба новин каналу «1 + 1», відома своїми регулярними скандальними сюжетами про УПЦ, в яких брехня майстерно чергується з нестримними авторськими фантазіями, упродовж декількох місяців не змогла зняти жодного антицерковного сюжету. Вона змушена задовольнятися розміщенням на своєму сайті блогів відповідного змісту, що пописують львівські письменники-плагіатори. Складно сказати, з чим пов'язана таке збідніння – можливо фантазія сценаристів вичерпалася, або ж маститі автори, які виготовляють ці сюжети, були переведені на інший фронт роботи. Втім, це й не так важливо. Важливим є те, що перервана було традиція продовжилася. Ось тільки нинішня молода журналістська поросль «ТСН» ще поки не у змозі вийти на професійний рівень своїх старших колег.

Адже ті чітко діяли, згідно з першим правилом репортера-телевізійника: якщо ти про щось говориш – ти повинен показати це у кадрі!

«Під час зйомки невідомі особи погрожували журналістам та пошкодили автомобіль», – це дослівна цитата улюбленої у народі ведучої плюсів Наталії Мосейчук.

Почувши цю фразу, глядач, природно, очікує побачити підтвердження таких яскравих слів. Але що ж ми бачимо у кадрі цих бадьоро усміхнених хлопчиків з мікрофонами? Бачимо територію Лаври, бачимо паломників, ченців та священнослужителів. Терористів, що вивергають загрози та ушкоджують редакційне авто не бачимо. Дивно, чи не так?

А тепер спробуємо включити логіку: якщо Ви що-небудь знімаєте і Вам «під час зйомки» загрожують, чи повинні ці загрози потрапити Вам у кадр? Тим більше, якщо Ви, згодом, акцентуєте на цьому увагу, роблячи сюжет? Очевидно, повинні. Однак у відеоряді цього немає! Трохи пізніше кореспондент «ТСН» Дмитро Святненко, який і здійснював цю зйомку, заявляє: «Ми вели зйомку з машини, підійшли двоє молодих людей та почали нам погрожувати. Ми закрилися у машині, хіба мало, хто це такі».

І навіть зачинившись у автомобілі, маючи камеру, мобільні телефони, у кожному з яких є функція зйомки відео, журналісти не змогли зафіксувати своїх кривдників. Можливо, як це часто буває з працівниками українських ЗМІ, у них раптово розрядилися акумулятори всіх записуючих пристроїв? Ну, трапляються ж такі фатальні збіги обставин?

Але ж ні, вони якимось героїчним чином зуміли зняти спущене колесо, яке, нібито, належить редакційній машині, що і показали телеглядачам на екрані любительської камери.


Правда, трохи бентежить, що дата, яка відображається на екрані, застаріла майже на два роки, а також те, що, власне, саму пошкоджену (за словами Мосейчук) редакційну машину з цими спущеними колесами ми так і не побачили.

На цьому можна було б і закінчити, але керівництво «ТСН» не звикло зупинятися на півдорозі. На наступний день у Києво-Печерську Лавру висилається інша група, вже не з хлопчиками, а дівчатками. У кращих традиціях голлівудських папараці, які знімають зірок мало не у спальні під ковдрою, кореспонденти найпопулярнішого телеканалу України відверто провокували вірян, котрі вже другий день йшли привітати о. Павла з ювілеєм. На наступному скріншоті чітко видно, як журналістка плюсів, ім'я якої залишилося для глядачів невідомим, буквально переслідує одного з чоловіків, слідуючи за ним по п'ятах та демонстративно знімаючи його планшетом з відстані півметра. А коли шофер гостя спробував перешкодити зйомці, пішла чарівна фраза: «Ми знімаємо у громадському місці»!


Взагалі було б цікаво поспостерігати за роботою цих професіоналів на іменинах, скажімо власника "1+1" Ігоря Коломойського, або гендеректора плюсів Олександра Ткаченка. Вони так само заглядали би камерою у рот кожному гостю, пояснюючи це тим, що знімають у громадському місці? І в якому стані здоров'я вони залишили би такий захід?

Утім, повернемося до наших баранів. Щоб надати своїй провокації видимість серйозної репортерської роботи, юними журналістами на ходу вигадуються «достовірні» деталі: тут і чорна «Тойота», нібито спеціально припаркована, щоб перешкодити зйомці резиденції намісника Лаври, і невідомий священик, який підступно підсідає на лавку до журналістів, роблячи вигляд, що розмовляє по мобільному телефону, і безліч інших непереконливих подробиць.

Ну і у самому кінці сюжету, що носить драматичну назву «Напад у Лаврі», глядачі, нарешті, розуміють, для чого була потрібна вся ця мишача метушня: нагадати жителям України, що митрополит Павел – дуже, дуже і дуже погана людина.

Адже він, як нагадує ведуча, «неодноразово особисто ображав журналістів, а восени – конфліктував з новою поліцією».

Що ж, схоже, юній журналістській порослі «ТСН» потрібно ще потренуватися, щоб досягти рівня старших товаришів. Хоча вони і діяли за класичною схемою жовтої журналістики: приїхав – спровокував – зняв, вийшло, на цей раз, якось примітивно, незграбно та непереконливо. Будемо сподіватися, що наступний замовний чорний піар проти Української Православної Церкви у них вийде більш творчим та професійним!

Читайте також

Підпал храму УПЦ, або Ще раз про «вільні переходи» до ПЦУ

Наприкінці вересня прихильники ПЦУ спалили храм УПЦ на Волині. Як пов'язаний цей підпал і міф про «вільні переходи» з УПЦ до ПЦУ?

«Виття на місяць» замість вечірніх молитов чи чому клірики УПЦ йдуть у ПЦУ?

Священник Буковинської єпархії УПЦ Василь Левченко нещодавно пішов до ПЦУ. Чим же керувалася ця людина, ухвалюючи таке рішення?

Заборона УПЦ і війна з Росією: Пророки про причини військових поразок

23 вересня набув чинності закон про заборону УПЦ, а з фронту почали надходити тривожні новини. Чи пов'язано це між собою, і що говорять про подібні речі старозавітні пророки?

Християни проти гонінь: історія та сучасність

Православні християни на Закарпатті не дозволили представникам ТЦК мобілізувати двох священників УПЦ. Чому ця історія може навчити нас сьогодні?

Як відповідати на запитання: «Хто ваша Церква-мати?»

Часто противники УПЦ ставлять запитання на кшталт: «Хто ваша Церква-мати?» і «Де ваш Томос?», маючи на увазі, що у ПЦУ все це є, а значить вона – правильна. Але насправді все зовсім інакше.

Місце церковних канонів у житті християнина

Якщо ми будемо дотримуватися всіх канонів, але при цьому залишимося безжальними, немилосердними і не матимемо любові до ближнього, то чи допоможуть нам канони стати ближчими до Христа?