Кому вигідно жити без Бога?

У сьогоднішньому світі багато людей намагаються скинути з себе відповідальність за те, що відбувається в своїй країні, у власному житті. І знаєте, це звучить досить сумно, адже жити за принципом: «Моя хата з краю – нічого не знаю», можливо, і вигідно, але навряд чи правильно. Людина, про яку піде сьогодні мова, зробив великий внесок у розвиток літератури, філософії, і ... атеїзму. Знайомтеся, це Бертран Рассел (18 травня 1872 – 2 лютого 1970).

Чому він не християнин?

Маніфестом його атеїстичної думки стала лекція, прочитана 6 березня 1927 р. в приміщенні ратуші Баттерсі з ініціативи Південно-Лондонського відділення Національного світського суспільства. Пізніше текст цієї лекції був оформлений в окрему брошуру під назвою «Чому я не християнин». Вона і стала атеїстичним маніфестом багатьох людей. Але чи може людина одним своїм твором перекроїти та перекреслити історію Церкви, якій 2 тисячі років? Давайте подивимося.

Відразу варто відзначити, що сам твір складається з окремих блоків, логічно пов'язаних між собою. У них автор шляхом цитування Святого Писання намагається довести недоцільність християнства та його існування в світі взагалі. Варто відзначити й той факт, що всі цитати, наведені Б. Расселом, реально вирвані з контексту. Він тлумачить їх на свій лад, намагаючись довести власні аргументи. Їх ми розглянемо окремо.

У Всесвіту був початок

У своїх перших розділах Рассел розглядає аргументи на користь існування Бога і намагається їх спростувати. Серед них – аргумент першопричини, аргумент природного закону, аргумент доцільності. Взяти, приміром, його доводи проти аргументу першопричини.

«Немає ніяких підстав припускати, що світ взагалі мав початок. Уявлення про те, що речі обов'язково повинні мати початок, в дійсності зобов'язано злиденності нашої уяви. Тому, мабуть, мені немає потреби більш витрачати час на розбір аргументу першопричини»

- Ну як вам? Особливо в світлі того, що сучасні вчені не наважуються відкинути можливість «відсутності початку» існуючого світу? До слова, один з провідних фізиків сучасності Стівен Хоккінг в своїй книзі «Нариси про чорні діри, новонароджених Всесвітів та інше», яка була опублікована в 1993 році, прийшов до висновку, що, «за науковими припущеннями, у Всесвіту був початок».

І такий характер мають практично всі його аргументи, нібито розкладені «по поличках».

Церква – зібрання праведних?

Саме в тому, що християни не дотримуються всіх рекомендацій Христа, Рассел бачить черговий аргумент проти існування Бога. Насправді, все значно простіше. Тут варто підвести слова Святого Єфрема Сирина: «Церква - це не зібрання святих, а натовп грішників, що каються». Тому, в наявності в церковному суспільстві грішних людей, немає нічого незвичайного та дивного. Тим більше, не варто відкидати й тих людей, які спеціально приходять в церковне суспільство для вилучення деякої користі.

А ось ще одні слова Рассела:
«Ви пам'ятаєте, що Христос сказав:«Не судіть, щоб і вас не судили»(Мв: 7,1). А користувався цей принцип популярністю в судах християнських країн? Не думаю, щоб вам вдалося це виявити».

Цей, на перший погляд людини, який до Церкви не має ніякого відношення, може здаватися по-справжньому «вбивчим». Але, чи так це?

– Цей аргумент містера Бертрана легко парирується цитатою апостола Павла з Послання до римлян: «Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї, бо володар Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо він недаремно носить меч: він Божий слуга, месник у гніві злочинцеві!».

І ще одна цитата з Рассела:
«...Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай ...» (Мв: 19,21). Це прекрасна заповідь, але, як я вже сказав, в житті їй не дуже-то дотримуються.

– Але, чому цієї заповіді не дотримуються? Хіба мало ченців, які взяли на себе обітницю некористолюбства? Хіба мало тих людей, які зріклись від усього мирського? Тим більше, зречення від усього маєтку не є обов'язковою умовою для спасіння душі в християнському вченні.

Як бачите, всі цитати, наведені в цьому есе, реально вирвані з контексту Євангелія і розглядаються під призмою атеїстичної думки. Ясно, що такі доводи не зможуть справити враження на людину, яка має найменші богословські пізнання. Цей твір розрахований на тих, хто до Церкви та до церковного життя не має ніякого відношення. Саме тому доводи проти аргументів існування Бога закінчуються, так і не розпочавшись.

Корінь страждань?

Людство страждає. Це факт. Правда, ступінь страждання у всіх людей різна. Комусь не вистачає води та їжі, а комусь - душевного спілкування. За вченням Бертрана Рассела, біля витоків страждання стоїть релігія, зокрема - християнство.

Саме воно, нібито, «гальмує прогрес світу». А в чому гальмування? У тому, що духівники намагаються убезпечити людину від духовної загибелі? У тому, що священик намагається захистити свою паству не тільки від згубних для душі, але і згубних для тіла речей? За Расселом, якщо Бога немає, то це повинно заспокоїти людину. Але чи так це?

Якщо я не буду знати, що в світі існує гравітація, то хіба це убезпечить мене від того, що я розіб'юся «в корж», якщо стрибну з високого будинку? Навряд чи. Незнання законів не звільняє від відповідальності. Так само, незнання духовних законів не звільняє від такої ж відповідальності і своєрідної відплати, правда, тут - кожному своє.

ЩО МИ ПОВИННІ РОБИТИ

Саме так називається остаточна глава твору Бертрана Рассела. Саме так і я хочу назвати заключну главу моєї скромної відповіді.

Що ж потрібно робити, за словами Рассела? - «Вся концепція Бога є концепцією, перейнятою від древніх східних деспотій. Це - концепція, абсолютно недостойна вільних людей ... Ми ж повинні стояти прямо і дивитися відкрито в обличчя світу. Ми повинні взяти від світу все, що він може дати ... Хорошому світу потрібні ... надія на майбутнє, а не безкінечні оглядки на минуле, яке вже померло та, ми впевнені, буде далеко перевершено тим майбутнім, яке може бути створено нашим розумом».

Тільки у всього викладеного є одне «але». Навряд чи містер Рассел бачив майбутнє саме таким, яким воно є сьогодні. Сучасні технології максимально спрощують життя людини. Заводи максимально комп'ютеризуються, небезпечну роботу намагаються звести до мінімуму, принаймні, це відбувається в розвинених країнах. Людині залишається насолоджуватися кожним днем та ... «брати від світу все, що він може дати».

Так народилося суспільство споживання, люди якого, як бездонні ємності, вбирають в себе матеріальні блага, хорошу їжу, емоції, викликані дурманними телепередачами. Люди все це поглинають, нічого не віддаючи натомість.

І тільки Церква, яку багато хто намагається викинути на смітник історії, голосно кричить: «Стоп! Людина, зупинись, в цьому світі є щось важливіше телевізора, важливіше за гроші, важливіше за розваги. Полюби ближнього свого, рятуй себе від рабства гріха, адже справжня свобода людини мислиться саме в свободі від власних пристрастей та гріховних уподобань».

Читайте також