Очевидці без окулярів

Сьогодні одразу два популярних у «патріотичних» колах ресурси «РІСУ» та «Чарівне інфо» оприлюднили чергові неоднозначні публікації на тему «добровільних переходів», а по суті звичайних захватів представниками УПЦ КП та їх прибічниками храмів УПЦ. Цього разу йшлося про події у селі Дуліби Гощанського району, що на Рівненщині.

Нагадаємо, що у цьому населенному пункті виник конфлікт між громадами УПЦ, яка існує в селі з 1991 року, та новоствореною УПЦ КП. Як повідомляла вже СПЖ, храм декілька місяців тому незаконно опечатала тодішня сільська голова Леся Мирончук, яка організувала збір підписів селян за організацію релігійної громади УПЦ КП, хоча людям казала, що вони підписуються проти «приватизації настоятелем отцем Сергієм церковної землі». Втім, така її активність виявилась вельми обґрунтованою, оскільки благочинний УПЦ КП Гощанского району виявився рідним братом тодішньої сільської голови. Як би там не було, 6 листопада, знявши незаконні печатки, релігійна громада УПЦ увійшла в свій храм та відслужила Божественну Літургію.

Але повернемось до наших «патріотичних» колег. Ось, як описує ці події «РІСУ»: «Як твердять очевидці,… що хоча дощу не було, учасники ховалися під парасолями. Можливо, для того, щоби їх не зафіксували фото і відеокамери. Після цього приміщення храму взяла під контроль Державна служба охорони і поставила сигналізацію».

Репортаж виглядає вкрай драматично – агенти РІСУ, ризикуючи життям, намагалися сфотографувати злочинців, проте вони (злочинці) закривали свої злодійські обличчя парасолями! Втім, як кажуть, є невеличке та вперте але. Весь процес було знято журналістами СПЖ на відео:

Дощу там дійсно не було, проте парасольок теж. Тож, шановне РІСУ, як казав незабутній булгаковський персонаж: «Поздравляю вас, гражданин, соврамши!» Можна також звернути увагу, що крім вдалого польоту фантазії колег з РІСУ можна привітати із осіннім загостренням симптомів клептоманії, бо фото з їх публікації неймовірно нагадують знімки дулібських репортажів СПЖ, але не будемо дріб’язковими.



Краще перенесемось до Рівного, а якщо бути точними – до редакції «Чарівне інфо».

У вчорашній публікації «НА РІВНЕНЩИНІ ЖІНЦІ ПОГРОЖУЮТЬ ЗА ПРИХИЛЬНІСТЬ ДО КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» описуються жахливі події: до помешкання молодої матері з малолітними дітьми вдерлися злочинці. Хоча, стривайте… На початку тексту злочинець був один: «Марія Дикало розповідає, що сьогодні, 11 листопада, вночі в будинок її доньки, що проживає неподалік – в селі Садове Гощанського району, намагався вдертися невідомий чоловік у балаклаві». Очевидно злочинець виявився не профі з питаннь правильного носіння балаклав, бо його вивели на чисту воду («…у ньому впізнали місцевого мешканця»). А вже у наступному абзаці злодіїв одразу побільшало «…на момент, коли у будинок увірвались та вибили двері, там було четверо малолітніх діток». Ну і, звісно, «цей випадок жінка пов'язує із загостренням церковного конфлікту з представниками Московського патріархату».

Ми вже готові були поспівчувати постраждалій жінці, але колеги з рівненської єпархії, зв’язавшись з нами, повідомили, що телефонували до місцевої міліції та з’ясували, що ніяких заяв від мешканців села Садове Гощанського району (про яких йдеться у публікації) не надходило.

Журналісти «Чарівне інфо» подібно колегам РІСУ не врахували факту існування відеозапису подій 6-го листопаду у селі Дуліби, та піддалися власній буремній фантазії: «місцевий священик УПЦ МП Сергій Тимофіїв завіз до села близько 30-ти батюшок». Ну, і вершиною творчих здібностей рівненських журналістів стало цитування інтерв'ю о.Віктора Земляного, яке він начебто дав СПЖ! Ми довго досліджували наше відео, щоб знайти вказані там слова, але марно, зовсім марно.

Ми можемо зрозуміти колег, які намагаються заробити копійчину на хліб для своїх сімей, але закликаємо заробляти її чесно. В сучасних умовах друковане слово – часто найнебезпечніша зброя, і навколишні події, на жаль, не дозволяють про це забути.

 Ярослав Нивкін

Читайте також

Підпал храму УПЦ, або Ще раз про «вільні переходи» до ПЦУ

Наприкінці вересня прихильники ПЦУ спалили храм УПЦ на Волині. Як пов'язаний цей підпал і міф про «вільні переходи» з УПЦ до ПЦУ?

«Виття на місяць» замість вечірніх молитов чи чому клірики УПЦ йдуть у ПЦУ?

Священник Буковинської єпархії УПЦ Василь Левченко нещодавно пішов до ПЦУ. Чим же керувалася ця людина, ухвалюючи таке рішення?

Заборона УПЦ і війна з Росією: Пророки про причини військових поразок

23 вересня набув чинності закон про заборону УПЦ, а з фронту почали надходити тривожні новини. Чи пов'язано це між собою, і що говорять про подібні речі старозавітні пророки?

Християни проти гонінь: історія та сучасність

Православні християни на Закарпатті не дозволили представникам ТЦК мобілізувати двох священників УПЦ. Чому ця історія може навчити нас сьогодні?

Як відповідати на запитання: «Хто ваша Церква-мати?»

Часто противники УПЦ ставлять запитання на кшталт: «Хто ваша Церква-мати?» і «Де ваш Томос?», маючи на увазі, що у ПЦУ все це є, а значить вона – правильна. Але насправді все зовсім інакше.

Місце церковних канонів у житті християнина

Якщо ми будемо дотримуватися всіх канонів, але при цьому залишимося безжальними, немилосердними і не матимемо любові до ближнього, то чи допоможуть нам канони стати ближчими до Христа?