Відповідь на звинувачення каналу 1+1
Розцінюю сюжет на «Плюсах» як намагання дискредитувати мене особисто, як одного з публічних представників та спікерів Церкви, а через це і Церкву загалом.
Вчора, 2.12.2018 року на телеканалі «1+1» у випуску ТСН в сюжеті «Страсті за Томосом» (автор сюжету незмінний Сергій Гальченко), мене звинуватили в тому, що я спілкувався з дипломатом Посольства РФ в Україні.
Відповідаю і пояснюю:
До моєї компетенції, як заступника Голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ, належить спілкування з дипломатами та представниками ВСІХ Посольств, які акредитовані в Україні. Що означає акредитовані? Це означає, що держава Україна дає свій дозвіл на перебування й звершення дипломатичної місії конкретним дипломатам з конкретних країн. У кожного дипломата, включно з російськими, є акредитаційна картка, видана МЗС України та підписана уповноваженим високопосадовцем Міністерства. Нагадаю, що Україна до цих пір не розірвала дипломатичних відносин з Росією. Рівень дипломатичних відносин понижений, в Києві немає російського посла, а є лише тимчасовий повірений. Як і в Москві - український. А тому, якщо навіть згаданий російський дипломат і працює на свою розвідку, як стверджується в сюжеті, то це проблема не моя, а МЗС, СБУ та інших державних органів, які дозволяють його перебування й роботу в Україні.
А тому, нічого незаконного я не роблю і таємниці з цього також не роблю.
Більше того, я також зустрічаюся і з американськими дипломатами, так само як і з дипломатами країн Євросоюзу, та багатьох інших країн. Це моя робота.
Тому звинувачувати мене в окремих зустрічах з дипломатом російського посольства це те саме, що звинувачувати Міністра закордонних справ України П. Клімкіна в тому, що він інколи зустрічається з Міністром закордонних справ РФ С. Лавровим. Або українських дипломатів в тому, що вони зустрічаються з їхніми російськими візаві. Це їхня робота.
А відтак, розцінюю сюжет на «Плюсах» як намагання дискредитувати мене особисто, як одного з публічних представників та спікерів Церкви, а через це і Церкву загалом. Звинувачення замовні і штучні. Це все ми спостерігаємо дуже часто протягом останнього часу, а тому не дивуємося.
P. S. «Виноват ты в том, что хочется мне кушать», И. Крылов, басня «Волк и ягненок».
