День тезоіменитства Блаженнішого Онуфрія
Познайомився я з отцем Онуфрієм (тоді він був ігуменом Троїце-Сергієвої Лаври) в 1983 або 1984 році.
Було це так.
У Видавничому відділі тоді виходили томи місячних Міней, в яких друкувалися служби на честь святих. Мені було доручено складання до цих служб коротких житійних довідок (1-2 сторінки машинописного тексту).
Коли справа дійшла до преподобного Онуфрія Великого, мені сказали, що житіє вже написано відомим духівником Лаври – отцем Онуфрієм Березовським, але текст цей дуже великий, треба поїхати до нього в Загорськ і разом з ним скоротити його до потрібного розміру.
Я і поїхав.
Отець ігумен взяв сторінки і сказав, що все зробить.
Через кілька днів я знову приїхав, але автор житія зміг скоротити тільки до 5 сторінок: «Я намагався, але далі скорочувати рука не піднімається – там важливе кожне слово; сам роби, що хочеш».
Довелося робити цю невдячну роботу.
Через кілька місяців отця Онуфрія несподівано перевели настоятелем в Спасо-Преображенський храм Афонського подвір'я до нас в Передєлкіно.
Тоді ми стали зустрічатися частіше. Я приводив до нього для Хрещення багатьох людей, в тому числі і мого друга-студента, нині відомого доктора Vladimir Nikitin.
На долю служіння Блаженнішого Онуфрія випали важкі роки архиерейства в Україні, яку роздирають розколами, а нині і громадянською війною.
Митрополит Онуфрій має незаперечний авторитет в Україні. Він був обраний більшістю голосів на Соборі єпископів таємним голосуванням 17 серпня 2014 року Предстоятелем Української Православної Церкви.
Господи, дай сили і здоров'я Блаженнішому Онуфрію нести свій хрест Первосвятителя!
Многая і благая літа!
А ми, разом з його багатомільйонною паствою, низько вклоняємося йому у вдячній молитві Господу.
