У дитинстві я ходила в недільну школу. Одного разу батюшка розповів нам про те, що потрібно всім все прощати. І борги теж.

Якщо, каже, хтось попросить грошей у борг, то дай так, як ніби даруєш, не чекай, що повернуть.

Пам'ятаю, я прийшла додому і першим ділом сказала мамі: «Мамусю, якщо тобі потрібні будуть гроші, то попроси у отця Федора. Йому можна не повертати».

У монастирській лавці фіточай. Напис на етикетці:
"Нехай береже вас Господь!". Нижче написано: «Термін зберігання 2 роки».

Парафіянка: Батюшка, чому ви мені весь час вичитуєте?

Батюшка: Можу і відспівати.

На іспиті професор запитує студентку:

- Ти хоч щось вчила ?! Що ти робила для підготовки до іспиту?

- Я молилася, поставте мені хоча б трієчку.

- Не можу, ти ж нічого не знаєш!

- Не любите ви нас, православних...

Праця зробила з мавпи людину. Мураха теж багато працювала, але ... На все воля Божа!

– Бабусю, а, правда, мій дідусь у свій день народження міг ходити по воді?

– Правда, внучку, правда.

– Бабусю, а, правда, мій тато на свій день народження міг ходити по воді?

– Правда, внучку, правда.

– А чому я вчора на свій день народження пішов по воді і почав тонути?!!

– Просто у них день народження в січні, внучку, а не в липні...

Одна людина шукала Бога. Спочатку прийшла до католиків – там зустріли привітно, розпитали про життя і посадили на лавку в перший ряд. Потім заглянув до баптистів – там і чаєм напоїли, і пообіцяли знайти наречену. Нарешті, він прийшов у православний храм – там лише одна старенька озирнулася, пирхнула і знову відвернулася, зосередившись на молитві. Тут він і вирішив залишитися.

Коли священик розмовляв з ним про його шлях до віри, він так мотивував своє рішення стати православним: «Батюшка, я економіст і знаю, що хороший товар нав'язувати не будуть!»