Про святкові богослужіння на західних теренах України

Крестный ход в Почаевской лавре. Фото: УПЦ

Протягом останніх десяти днів мені довелося стати учасником святкових богослужінь на західних теренах України, які очолював наш Предстоятель - Блаженніший Митрополит Онуфрій. Спочатку був Почаїв, де 5 серпня вшановується чудотворна ікона Пресвятої Богородиці. Потім 9 серпня - свято великомученика Пантелеімона у однойменному храмі на березі річки Дністер, яким опікується Банченський монастир. А сьогодні соборна молитва звучала на Анниній горі у буковинському містечку Вашківці, де кожного року проходить велике святкування в день мучеників Маккавеїв, на честь яких освячено нижній храм собору жіночого монастиря.

Ріки вірян, які обвивали собою навколохрамові території, щирі і водночас напівзасмучені посмішки простих людей, які молять Бога про мир і припинення кровопролитної війни на нашій землі, і неймовірна любов до нашого Первосвятителя, яка спонукає тисячі рук щосили тягнутися до нього за благословенням. Побачене і відчуте дає прості відповіді на непрості питання нашого часу, в чому може переконатися кожен бажаючий, переглянувши фото і відео богослужінь.

Соціологічні опитування можуть «малювати» які завгодно цифри, але вони ніколи не виженуть людей з наших храмів, де їх тримає виключно справжня любов до Бога і один до одного. На рекламних щитах можуть хоч через кожних сто метрів кидатися в очі одні й ті ж самі пропагандистські лозунги, або навіть обличчя, проте вони ніколи не замінять віруючому народові вигляд справжнього архіпастиря, якого людина відчуває серцем до серця, а не сприймає з різнокольорового білборда. А будь-які брехливі і наклепницькі публікації проти Предстоятеля та всієї Української Православної Церкви забирають лише дорогоцінний час у їх авторів, бо віруюча людина читає не очима, а серцем і душею.

Дорогі брати і сестри! Давайте будемо продовжувати любити один одного, поважати один одного і прощати один одному! І тоді приклад нашого благочестивого життя у Бозі буде здатен розчулити найзакам’яніліше серце, яке ми з радістю завжди готові прийняти у свої щирі християнські обійми.

Читайте також