Церква святкує пам'ять святого великомученика та цілителя Пантелеїмона

9 серпня Церква молитовно вшановує пам'ять святого великомученика і цілителя Пантелеїмона.

Святий народився у Віфінії (Мала Азія) у місті Нікомідія в сім'ї знатного язичника Євсторгія і був названий Пантолеоном (що означає «усьому лев»), оскільки батьки бажали бачити його мужнім і безстрашним юнаком. Мати свята Єввула (пам'ять 30 березня) виховувала хлопчика у християнській вірі, але рано закінчила своє земне життя. Тоді батько віддав Пантолеона в язичницьку граматичну школу, а потім навчав його медичного мистецтва у знаменитого в Нікомідії лікаря Євфросіна. Відрізняючись красномовством, гарною поведінкою та незвичайною красою, юний Пантолеон був представлений імператору Максиміану, який захотів залишити його при своєму дворі та зробити згодом придворним лікарем.

У цей час у Нікомідії таємно проживали священномученики пресвітери Єрмолай, Ерміпп та Єрмократ, які вціліли після спалення 20 тисяч християн (пам'ять 28 грудня) у Нікомідійській церкві у 303 році та страждань священномученика Анфима (пам'ять 3 вересня). З вікна відокремленого будиночка святий Єрмолай неодноразово бачив благородного юнака і прозорливо бачив у ньому обрану посудину благодаті Божої. Одного разу пресвітер покликав Пантолеона у свій притулок і, розпитавши його про батьків, про віру і все його життя, почав з ним бесіду, під час якої виклав основні істини християнської віри. З того часу Пантолеон став щодня заходити до священномученика Єрмолая і з насолодою слухав те, що відкривав йому Божий служитель про найсолодшого Ісуса Христа.

Одного разу, повертаючись від вчителя, юнак побачив мертву дитину, що лежала на дорозі, укушена єхидною, яка звивалася тут же поруч. Переповнившись співчуттям і жалем, Пантолеон почав просити Господа про воскресіння померлого і умертвіння отруйного гада. Він твердо вирішив, що у разі його молитви стане християнином і прийме святе Хрещення. І за діянням Божественної благодаті дитина ожила, а єхидна розлетілася на шматки на очах здивованого Пантолеона. Після цього чуда святий Єрмолай хрестив юнака. Сім днів провів новохрещений у свого духоносного вчителя, вбираючи в своє серце боговідверті істини святого Євангелія.

Ставши християнином, Пантолеон часто розмовляв зі своїм батьком, розкриваючи йому брехливість язичництва і поступово готуючи до прийняття християнства. У цей час Пантолеон уже був відомий як добрий лікар, тому до нього привели сліпого, якого ніхто інший не міг зцілити. «Світло очам твоїм верне Батько світла, Бог правдивий, – сказав йому святий, – в ім'я Господа мого Ісуса Христа, що просвічує сліпих, прозрій!» Сліпий одразу ж прозрів, а разом з ним духовно прозрів і отець святого – Євсторгій, і обидва з радістю прийняли святе Хрещення. Після смерті батька святий Пантолеон присвятив своє життя стражденним, хворим, убогим та жебракам. Він безоплатно лікував усіх, хто звертався до нього, відвідував у в'язницях в'язнів і при цьому зцілював стражденних не стільки медичними засобами, скільки закликанням Господа Іісуса Христа. 

Максиміан умовляв святого спростувати донос і принести жертву ідолам, але обраний страстотерпець Христовий і благодатний лікар сповідав себе християнином і на очах імператора зцілив розслабленого: «В ім'я Господа Іісуса Христа, устань і будь здоровий», – сказав святий Пантолеон, і хворий відразу одужав. Запеклий Максиміан наказав стратити зціленого, а святого Пантолеона віддав на найжорстокіші муки. «Господи Іісусе Христе! Устань мені в цю хвилину, дай мені терпіння, щоб я до кінця міг винести муку!» – молився святий і почув голос: «Не бійся, Я з тобою». 

У всіх численних катуваннях мужній Пантолеон залишався неушкодженим і з відвагою викривав імператора. Господь неодноразово був святим і зміцнював його. У цей час перед судом язичників постали пресвітери Єрмолай, Ерміпп і Ермократ. Вони мужньо сповідали найсолодшого Господа Іісуса і були обезголовлені (пам'ять 26 липня).

За наказом імператора святого великомученика Пантолеона привели в цирк і кинули його на поталу диким звірам. Але звірі лизали його ноги і відштовхували один одного, намагаючись торкнутися руки святого. Бачачи це, глядачі піднялися з місць і стали кричати: «Великий Бог християнський! Хай буде відпущений неповинний і праведний юнак! Розлючений Максиміан наказав воїнам рубати мечами всіх, хто славив Господа Іісуса, і навіть рубати звірів, які не зачепили святого мученика. Бачачи це, святий Пантолеон вигукнув: «Слава Тобі, Христе Боже, що не тільки люди, а й звірі вмирають за Тебе!»

Нарешті збожеволілий від люті Максиміан наказав відрубати великомученикові Пантолеону голову. Воїни привели святого на місце страти та прив'язали до оливного дерева. Коли великомученик почав молитися Господу, один із воїнів ударив його мечем, але меч став м'яким, як віск, і не завдав жодної рани. Вражені дивом, воїни закричали: «Великий Бог християнський!» У цей час Господь ще раз відкрився святому, назвавши його Пантелеїмоном (що означає багатомилостивий) замість колишнього імені Пантолеон, за його велике милосердя та співчуття.

Коли мученикові відсікли голову, то з рани разом із кров'ю спливло і молоко, а маслина, до якої був прив'язаний святий, у цей момент процвіла і наповнилася цілющими плодами. Бачачи це, багато людей увірували в Христа Іісуса. Тіло святого Пантелеїмона, кинуте в багаття, залишилося непошкодженим і тоді Нікомідійський страстотерпець був похований християнами.

Раніше СПЖ повідомляла, що 7 серпня Церква святкувала день пам'яті святої праведної Анни.

Читайте також