Про зустріч священників УПЦ та «священників» ПЦУ в Софії Київській

Очолила збори голова Держетнополітики Олена Богдан. Як стверджують учасники, зустріч відбулася з ініціативи держави. Запрошення вони отримали від Богдан, а перед початком зустрічі виступив міністр культури Олександр Ткаченко. За підсумками зустрічі учасники підписали якусь «Декларацію розуміння».

Про що конкретно говорили учасники і навіщо збиралися?

За словами О. Богдан, щоб «обмінюватися поглядами на сьогодення та майбутнє, і разом будувати наш спільний дім Україна».

Драбинківський клірик А. Дудченко заявив, що учасники домовилися «відмовитися від мови ненависті» один до одного та «відроджувати київську традицію». За словами Дудченка, священники УПЦ нібито заявили про визнання таїнств ПЦУ, а на Соборі у Феофанії «ультимативні» рішення щодо ПЦУ не обговорювалися, а були прийняті в запропонованому вигляді.

Які висновки можна зробити про цю зустріч?

1. Це є повністю ініціатива держави. І її можна розглядати як реалізацію Рекомендацій Комітету Ради щодо об'єднання всіх в одну церкву задля підвищення авторитету України на міжнародній арені.

2. Благословення священноначалля УПЦ на цю зустріч не було. Один із учасників, о. Дмитро Сидоренко, на запитання про це на своїй сторінці ФБ ствердно відповісти не зміг. Таким чином, священники, які брали участь там, представляли не УПЦ, а самих себе.

3. Пропозиції «відмовитися від мови ненависті» звучать навіть мило. Особливо на тлі, коли клірики ПЦУ безкарно б'ють священників УПЦ ногами в живіт (як було в Фастові), по обличчю (в Колодному) і просто обманом та силою відбирають у них храми.

4. Собор УПЦ чітко окреслив, за яких умов можливий діалог зі структурою Думенка. Серед них – заклик ПЦУ відмовитися від агресії (тої самої мови ненависті), а також висвятити свій «єпископат» зі «священниками» (зараз це просто миряни з панагіями та хрестами). Спроби держави обійти ці умови, «зайти з чорного ходу» можна зрозуміти – урядовці мають просто таку роботу, їм треба виконувати поставлені завдання. Але чому намагаються обійти рішення своєї Церкви її священники – зрозуміти дуже складно.

Читайте також

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.