Про рекомендації Комітету Ради щодо УПЦ

Комітет Ради з гуманітарної та інформполітики опублікував Рекомендації у зв'язку із «загрозами нацбезпеці, пов'язаними з діяльністю релігійних організацій, які мають керівні центри на території держави-агресора». Документ надіслано до ВР, Кабміну, РНБО, МВС, СБУ, Мінкульту тощо.

Сама назва одразу викликає подив, оскільки після 27 травня в Україні подібних організацій просто не існує. Втім, сам текст Рекомендацій викликає ще більше подивів. Викладемо основні тези:

1️⃣ Комітет пише про переслідування конфесій на окупованих територіях і стверджує, що в Україні (де щодня влада незаконно переводить до ПЦУ громади УПЦ) все ідеально.

2️⃣ Комітет стверджує, що закон 2662-VIII (про перейменування УПЦ) «не до кінця реалізований», і закликає ВР розробити «оновлену його редакцію».

3️⃣ Комітет закликав боротися з наслідками указів Петра I та Катерини, оскільки сьогодні «українські віруючі не мають достатньо можливостей для задоволення своїх духовних потреб саме українською мовою» (і це не жарт).

4️⃣ У Комітеті засмучені, що в селах проводять служби не українською мовою (очевидно, йдеться про церковнослов'янську), і закликають ЗМІ та місцеву владу «вирішити проблему» (цікаво, як).

5️⃣ Комітет закликав усіх православних до об'єднання в одну Церкву задля «підвищення авторитету України на міжнародній арені».

6️⃣ Комітет закликав ВР створити законопроект щодо спрощення переходів громад, якщо настоятель проти.

7️⃣ Рекомендував РНБО ввести санкції проти РПЦ і кримських єпархій.

8️⃣ Рекомендував Кабміну посилити нагляд за релігійними організаціями з центром у державі-агресорі: стежити за фінансами, обмежити розмір пожертвувань тощо.

9️⃣ Рекомендував місцевій владі створити комісії для проведення дискусій в процессі прийняття рішень щодо переходів громад.

Як бачимо, всі ці пункти говорять самі за себе – вони покликані максимально ускладнити життя громадам УПЦ. Ну а формулювання Комітету дуже нагадують документи від Ради у справах релігій при СРСР. Рада ця спочила 30 років тому. І, здається, доля сьогоднішніх рекомендацій навряд чи буде іншою.

Читайте також

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.