Митрополит Лука: Я побачив не лише жахіття війни, а й людяність людей

Митрополит Запорізький та Мелітопольський Лука, керуючий Запорізькою єпархією УПЦ, який разом із священниками єпархії супроводжував гуманітарний вантаж для Маріуполя, в інтерв'ю розповів, що побачив не лише жахіття війни, а й людяність простих людей.

Інтерв'ю опубліковано на сторінці Facebook прессекретаря Запорізької єпархії протоієрея Геннадія Єліна.

Колона автобусів не змогла проїхати далі за Бердянськ, а в середу 16 березня – до Запоріжжя вивезли близько 400 мирних жителів Маріуполя, які змогли дістатися Бердянська, а також 130 дітей із Бердянського інтернату. 

За словами митрополита Луки, у такій військовій ситуації він опинився вперше, хоча потрапляв у конфліктну ситуацію у квітні 2014 року у Запоріжжі, коли було протистояння між прихильниками Майдану та Антимайдану. 

«Цей день увійшов до історії Запоріжжя як "яєчна неділя". Крім того, у мене мама народилася 1942 року. Вона знала жахи повоєнного часу, голод. 2014 року я вже жив у Запоріжжі, а мама жила в Донецьку, біля Донецького аеропорту. Через постійні бомбардування останнього мама три доби лежала у ванній (у чавунному кориті). Людина із цукровим діабетом, гіпертонік, нічого не їла. Їх бомбили, бомбили, бомбили! Під час перемир'я я встиг її вивезти. У березні 2015 року я був останній раз уже в зруйнованому будинку. Зараз вона зі мною у Запоріжжі. Невже вона знову пізнає втретє у своєму житті цей жах?!», – наголосив ієрарх УПЦ.

Митрополит Лука розповів, що досі не може відійти від розповідей людей, що вижили, з Маріуполя.

«Нині я не можу навіть спокійно говорити, не можу ще відійти від того, що довелося пережити, від розповідей, які ми чули, від людей, що вирвалися з Маріуполя, що ми бачили. Таке не під силу зняти навіть найгеніальнішим режисерам із найталановитішими артистами, ні описати в книгах найталановитішими письменниками. Ті емоції та почуття, з якими ми зіткнулися, неможливо передати, поки ти сам не зазнаєш цього жаху на власній шкурі. Неможливо зрозуміти, наскільки все це було серйозно і наскільки все це було...  тяжко. Неймовірно морально важко, не приховуватиму цього», – додав він.

Перша спроба виїхати до Маріуполя відбулася 11 березня, але виїхали лише рано-вранці 12 березня. Перша зупинка була у Василівці, перевіряла російська сторона, вдалині був обстріл, коли він закінчився, колону пропустили далі. Цього дня вдалося доїхати до Бердянська. У неділю колона доїхала до блокпоста на Маріуполь. Далі цього блокпоста колону не пустили до вівторка, а у вівторок вони побачили перших жителів Маріуполя, які «вирвалися з пекла». 

«Вони вибиралися на власних машинах із обложеного міста. Це, звісно, ​​страшно. Страшно було бачити побитих, поранених, забинтованих, з кривавими пов'язками через осколкові поранення людей. Старий жигульонок, а в ньому тато, мама з малюком на руках, на задньому сидінні малий – дуже маленькі діти, а на причіпнику 15-річний хлопець із перев'язаною головою, у легкій курточці, укутаний ковдрою, сидить на збереженому скарбі. Люди істерично плакали, розповідали, що – ви навіть не можете собі уявити. Багато хто з них втратив своїх рідних та близьких. Одна мама запитала мене: "Ви коли-небудь бачили, як песик п'є воду з калюжі? Так пили наші діти, бо в нас не було води!"», – продовжив митрополит Лука.

«Заходить літак та скидає бомби, одна бомба – тонна. Полетів літак – пішли «Гради». Прилетів літак – і так п'ять літаків на день. Між літаками – «Гради». Міста немає, легше перерахувати, що залишилося, ніж, що зруйноване… Голод. Холод. Ніякого зв'язку… Періодично виникав зв'язок лише в одному місці, доки не розбомбили вежу…», – додав він.

Владика разом із помічниками став розміщувати біженців у Бердянську. За його словами, бердянське духовенство, місцеві волонтери відкрили школи, принесли продукти, намагалися зігріти людей, при тому що у Бердянську немає тепла через перебитий газовод. При кафедральному соборі було розгорнуто польову кухню, де двічі на день люди могли поїсти гарячого. 

«Люди розповідали свої історії. Це моторошно – люди втратили багатьох своїх близьких. По Маріуполю трупи, сотні, їх просто ніхто не рахував і не ховав. А ті, хто мав сили, ховали у себе прямо біля під'їзду, у дворі чи сквері, у виниклій вирві. Так, нам розповіли про одну братську могилу, де поховали 176 людей. Нема кому розбирати завали, під якими можуть перебувати люди. Багато хто просто боїться виходити з укриттів», – продовжив митрополит Лука.

«Люди сидять у бомбосховищах, у підвалах, через близькі розриви бомб і снарядів – пожежі – задимлення їхніх укриттів – неможливо дихати – вибігають на повітря, а тут знову обстріл «Градами» або бомбардування з літаків – їх розриває на частини. Все на очах у дітей. Люди думали, що вони збожеволіли. Такі історії я просто перестав слухати. Я не витримував! Я священник, лікар, багато бачив, чув у своєму житті, але такого ніколи не бачив і не чув», – тремтячим голосом продовжив ієрарх УПЦ.

У середу військові сказали, що їм надійшла команда супроводити колону на Запоріжжі. Священники за дві години розвантажили фури. Разом із колоною вдалося вивезти понад 500 людей разом із дітьми.

«У цій поїздці я зустрічався з людяністю, з діяльним виконанням заповіді любові до ближнього… Я зустрічався з простими людьми, які останнє віддавали, бачачи страждання інших людей. Ми цього ще не знаємо, не дай Боже, щоб дізнатися про це на власному досвіді», – зазначив митрополит Лука і закликав звернутися до Бога.

«Нам не можна втрачати людського образу. Забувши про Бога, зрадивши Його, ми отримали своє. Ми були ситі, задоволені, кожен мав свої амбіції, свою гординю. Зараз шукаємо винних, але винна, насамперед, сама людина, яка примножує гріх. Людина у своєму серці виростила гріхи, злість і ненависть, чим сповнила чашу гніву Божого. І ця злість і ненависть виплеснулася зараз на нашу землю. Але я також знаю, що навіть якщо скласти всі гріхи всього минулого, сьогодення і майбутнього людства, все одно вони не зможуть затьмарити милосердя Боже, яке неминуче наздожене нас, якщо покаємося», – підсумував митрополит Лука.

Як раніше повідомляла СПЖ, митрополит Лука з духовенством супроводжував групу біженців у Запоріжжі.

Читайте також