Церква та вакцинація: чи буде єдина позиція

Вакцинація

Причому як серед віруючих, так і серед духовенства. Папа та «глава православ’я» всіма силами «топлять» за щеплення. Франциск вже вакцинувався втретє, Варфоломій – вдруге. Проте останній регулярно робить пропагандистські заяви і закликає «всіх беззастережно пройти вакцинацію».

У Греції є ієрархи, які примусово змушують своїх кліриків вакцинуватися, а є такі, які наголошують на своєму неприйнятті заходів щодо обов’язкової вакцинації та перевірок ковід-сертифікатів. На Афоні один із ігуменів «здає» владі нещеплених побратимів, деякі афоніти колються вже втретє, але водночас 60% братії досі не вакциновано.

У РПЦ – приблизно така сама картина. Глава ВЗЦЗ МП митрополит Іларіон неабияку частину свого часу витрачає на просування ідеї вакцинації. Він вважає, що ефективність вакцин досягає 99%, а ті, хто виступає проти щеплення, «прирікають людей на смерть». Також архієрей вважає, що влада має запроваджувати систему штрафів для осіб без QR-кодів. Водночас його категоричність не поділяють інші ієрархи та громадські персони РПЦ. Вікарій Патріарха РПЦ єпископ Савва (Тутунов) вважає, що вакцинація пов’язана зі спробою впровадження тотального контролю над людиною: «QR-код, якщо його використання не обмежиться тимчасовим санітарним завданням, стане технологією контролю та обмеження в руках політичних та надполітичних акторів, а також великих корпорацій-екосистем».

Заступник глави відділу РПЦ із взаємовідносин церкви з суспільством та ЗМІ Вахтанг Кіпшидзе цілком логічно порушує проблему відмови виробників вакцин від відповідальності за свій продукт: «Якщо якась вакцина вводиться примусово, то кожен випадок, коли вона "не спрацювала", має призводити до її відповідальності розробника за хворобу чи смерть людини, за зараження оточуючих. Це розорило б будь-яку фармацевтичну компанію та змусило б вчених змінити лабораторію на камеру ув’язнення. Не тільки у випадку з COVID-19, а взагалі. Якщо ж таку відповідальність не готовий нести розробник вакцини, то немає жодних моральних та тим більше юридичних підстав звинувачувати і тих, хто від неї відмовляється».

Колишній голова прес-служби Патріарха РПЦ о. Володимир Вігілянський опублікував низку питань-роздумів щодо вакцинації, де порушує схожі проблеми (при тому, що сам він вакцинований).

А напередодні глава ВООЗ «підлив масла у вогонь», заявивши, що у вакцинованих «менший ризик серйозних захворювань та смерті, але ви все одно ризикуєте заразитися та заразити інших». Як це співвідноситься з однозначною позицією деяких архієреїв? Та ніяк.

А що ж УПЦ? Попри абсурдні випади влади та ЗМІ можемо констатувати, що в Українській Православній Церкві обговоренням коронавірусу практично не займаються взагалі. Напевно, у контексті інших Церков це виглядає незвичайно, але цілком виправдано, якщо згадати, що вакцинація – питання медичне, а не пастирське.

Якщо підсумувати, можна помітити, що православний світ, у якому і так зараз немає єдності, поділяється ще й з питання вакцинації. У кожної із сторін своя правда. Але загалом віруючі до насаджуваного щеплення ставляться насторожено. І для цієї настороженості вони мають підстави.

Читайте також

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.

Керівний принцип Шарікова

Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.