УПЦ: антиваксери, ваксери чи корабель порятунку?

У храмі

Що ж, ми вперше чуємо, що до функцій Церкви повинні входити розслідування спалахів вірусних хвороб. Це приблизно те саме, якби в УПЦ звинуватили МОЗ, що там не допомагають пацієнтам готуватися до сповіді.

Але повернемося до звинувачень у поширенні антивакцинаторських настроїв. Чи займається таким УПЦ? Суттєва частина віруючих з тих чи інших причин справді не налаштована на вакцинацію. Але якою є позиція керівництва? Керуючий справами УПЦ митрополит Антоній заявляв, що головне у вакцинації – дотримання принципу добровільності, і що неприпустиме обмеження прав тих, хто не вважає за правильне вакцинуватися. Все. Чи можна назвати це «антивакцинаторськими настроями»? Звичайно, ні.

Більше того, в окремих єпархіях при храмах організовуються пункти вакцинації, наприклад, у Запорізькій та Одеській. Правильно це чи ні – вирішувати правлячим архієреям, але це очевидний сигнал владі – звинувачення УПЦ в «антиваксерстві» брехливі та абсурдні.

Ну, а Безуглій, Кузину та іншим обвинувачам Церкви варто звернути свої погляди до Верховної Ради. Наприклад, нардеп «Слуги народу» Ліза Богуцька (лікар за освітою) заявила журналістам, що не збирається вакцинуватись, навіть якщо їй запропонують 50 000$.

«Якщо я маю антитіла, і працює імунітет, навіщо мені колотися? – питає Богуцька. – Як каже МОЗ, хвороба не вивчена, а отже, вони не знають, скільки зберігатиметься імунітет після хвороби. МОЗ принижує людей, які перехворіли і мають імунітет, які якщо і хворіють, то хворіють набагато легше, ніж уперше». Нардеп переконана, що колективний імунітет нації формується зовсім не від вакцинації, а від імунітету людей, які перехворіли.

Цілком здорові міркування від людини з медичною освітою. Але питання – чи не є вони «поширенням антивакцинаторських настроїв»? Безперечно, є.

Виходить, до нардепів, які аргументовано критикують примусову вакцинацію, влада претензій не має. Натомість до УПЦ, яка коронавірусом взагалі не займається, а займається своєю прямою справою, пастирським служінням, претензії є.

Читайте також

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.

Керівний принцип Шарікова

Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.