Допомагайте один одному. Від вашого благополуччя – чужій біді
Помоги тому, кто нуждается. Фото: bykhov.by
Останніми днями до мене, як до священика, стікається якось дуже багато відомостей про те, що люди дуже хворіють або мають інші потреби чи біди. При чому і ті, кого я знаю, і ті кого не знаю, знайомі знайомих. Передають прохання про допомогу. Цілими сім’ями хворіють. Щось дуже багато.
Думаю, що це так є не лише серед мого кола спілкування. А тому, допомагайте, шановні друзі, коли чуєте, що хтось серед ваших близьких і дальніх має в цьому потребу. І матеріально і іншими посильними способами.
А ті з вас, хто зараз не хворіє, хто має стабільні доходи і все у вас добре, і серед вашого кола спілкування всі живі, здорові і благополучні, і ви не знаєте сьогодні кому допомогти, то й ви виділіть якусь лепту зі своїх доходів, принесіть в храм і дайте священику в найближчому до вас храмі з запискою «для хворих», «для потребуючих».
При чому священику чи пастору будь-якої конфесії. Допомагаючи, не питайте про віру чи про політичні погляди. Несіть туди і давайте тим, куди вас Господь приведе і куди прийти на серце покладе, куди будете відчувати внутрішнє спонукання і бажання. А особливо, в прості і скромні сільські храми чи громади. Там менше людей, менше можливостей, але й там люди хворіють і стикаються з іншими бідами.
Священик - та особа, яка має багато спілкування з різними людьми, який (в селі чи в місті) знає, хто хворіє і хто в чому має потребу. Батюшка за визначенням знаходиться на перетині людського спілкування. А навіть якщо в даний момент і не знає когось потребуючого, то може оголосити серед прихожан, може запитати і люди скажуть. Окрім того, майже в усіх храмах є карнавки «для потребуючих», каси взаємодопомоги. Можна туди покласти вашу допомогу і ваша лепта обов’язково знайде свого отримувача, який в ній матиме потребу. Це може бути людина, якої ви не знаєте, але вашими руками Господь допоможе їй. Дайте від вашого благополуччя чужій біді.
«Носіть тягарі один одного і так виконаєте закон Христовий» (Гал. 6. 2).
Читайте також
Коли вже правоохоронці врешті припнуть тих пцушних рейдерів?!
Чому це для одних в Україні можна все, а інші вимушені захищатися?
Митрополит Онуфрий – человек безупречной жизни
Строгость к себе и милость к другим. Наверное, это важнейшая черта настоящего монаха и настоящего (архи)пастыря. Да вообще христианина!
Жить дальше в ритме ежедневного покаяния и не отчаиваться!
Господь понимает все наши немощи. И просящего Его о помиловании, Он не отправит на муки вечные. Верю в это!
Вечная жизнь – не гипермаркет с вкусняшками и безлимитными развлечениями
Вечная жизнь – это возможность общения с Богом, когда человек будет упиваться любовью Творца. Душа этого должна хотеть, должна быть к этому готова.
Если Евангелие истинно, то оно бесконечно важнее чего бы то ни было еще
Ставить Евангелие на службу каким-то еще задачам — даже если они представляются вам безусловно благими и очень важными — значит подразумевать, что оно не истинно.
Що відчувають вірні УПЦ на фронті, коли чують, що Церква це «руський мір»?
Прямо зараз на Радіо НВ ведучий і експерд знову намагаються переконати слухачів, що УПЦ - осередок «руського міру» в Україні