Чому вони повертаються

Притча про блудного сина

Настоятель храму на честь ікони «Всіх скорботних радість» у с. Голядин о. Олександр Свиновій розповів, що з новоствореної громади ПЦУ, якої місцева влада віддала колишній Свято-Георгіївський храм, чотири сім’ї повернулися в УПЦ. Чому вони це зробили? Адже УПЦ, як і раніше, звинувачують у зв’язках з «державою-агресором», ПЦУ, як і раніше, вважається «патріотичною» церквою, ніяких матеріальних стимулів в УПЦ не пропонують...

Відповідь, як завжди, криється в Євангелії. Блудний син із відомої притчі, який пішов у країну далеко, швидко розтратив свій маєток і почав голодувати. Там, куди він пішов, його не могли нагодувати. І в якомусь сенсі не тому, що йому не хотіли давати їжу, а тому що належної їжі там взагалі не було. Їжа була тільки в Отця. І їжа ця – благодать Святого Духа. Вона є тільки в Церкві, а в «країні далеко» її немає і бути не може.

Ось за цією благодаттю і голодують люди, які перейшли в ПЦУ. Людський дух не може насититися націоналістичними гаслами і мантрами про уявний «патріотизм». Як писав один древній християнський письменник, душа кожної людини за своєю природою християнка. Вона відчуває, де вона може насититися, а де ні.

І ось цей духовний голод, який відчувають ті, хто перейшов у ПЦУ, призводить або до покаяння і повернення, або ж до того, що його намагаються заглушити ще більшою злістю на УПЦ, наклепом на її адресу та мантрами в націоналістичному стилі.

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».