Протоієрей Сергій Чертилін, правозахисник
Протоієрей Сергій Чертилін, священик УПЦ, який допомагав віруючим та громадам боротися за свої права та протидіяти захопленням храмів.
Заарештований, перебував у СІЗО з 12 березня 2024 р.
Вийшов під заставу 16 серпня 2024 р.
Історія отця Сергія – це історія людини, яка постраждала від різних репресивних систем двічі. І від окупаційної російської на рідному Півдні України, і від української влади, яка навіщось оголосила своїм ворогом УПЦ і вражає у правах її віруючих.
Протоієрей Сергій Чертилін родом з Миколаєва, де народився та виріс. Він закінчив Полтавську місіонерську духовну семінарію та останні 12 років жив у місті Генічеськ Херсонської області. Він був кліриком храму Архистратига Михаїла в селі Новомихайлівка, а також служив в інших сільських храмах Новокаховської єпархії. Тут отця Сергія та його родину – дружину та дочку – і застала велика війна та окупація.
Так він розповідав про ці переломні дні:
«Я 23 лютого засинав людиною руської (наголошую — не російської, а саме руської) культури, а 24-го прокинувся абсолютним українцем. Напередодні всі телефонували: «Буде війна, війна!..» По ТБ розповідали, як збирати тривожну валізу. А я не вірив: яка може бути війна?»
Але війна сталася. І в його місто за 20 км від кордону з Кримом вона прийшла миттєво. Окупація не змусила отця Сергія зрадити УПЦ і словами Предстоятеля Блаженнішого Онуфрія, який назвав напад Росії каїновим гріхом та благословив вірних на захист своєї землі.
За свою позицію та незгоду з окупацією він став отримувати погрози та змушений був у серпні 2022 року виїхати з сім'єю на підконтрольну територію України. Так він опинився у Києві, де служить у храмі Усіх Святих Воїнів.
Але що його зустріло тут, у тій Україні, якій лишився вірним, заради якої ризикував? Яка боролася за свободу і яка сама мала бути зразком свободи та поваги до прав людини?
Тут він зустрівся з хвилею дискримінації щодо УПЦ, із захопленнями храмів, з насильством, із нескінченною пропагандою ненависті до своєї Церкви. Зі спробами заборонити УПЦ та відібрати її святині, зокрема Києво-Печерську Лавру. На УПЦ буквально навісили ярлик «церкви колаборантів». Чи міг він залишатися байдужим до такої несправедливості?
Ні, як патріот, як громадянин і як християнин, віруючий Українській Православній Церкві, він не залишився осторонь. І включився до законної правозахисної діяльності. Підтримував та консультував громади УПЦ, храми яких зазнавали захоплень. Публічно висловлювався на підтримку своєї Церкви. Брав участь у стоянні під Лаврою на захист права УПЦ на святиню.
Тепер мирну боротьбу за свої релігійні права, за верховенство права в Україні йому ставлять у провину як «заперечення російської агресії», «державну зраду» та «розпалювання релігійної ворожнечі». Йому приписали речі, до яких він не має стосунку, просто оббрехали. Обшукали та кинули до СІЗО. Забрали 200 тисяч гривень, зібраних на евакуаційну машину для ЗСУ.
З 12 березня він ув'язнений, незважаючи на поганий стан здоров'я. Для священика і патріота Сергія Чертиліна – це не просто наклеп, а глибока особиста образа. А ще це знущання має ознаки катування, враховуючи, що його проблеми зі здоров'ям підтверджені медичними аналізами, і він потребує допомоги.
Отець Сергій, безперечно, не рядовий священик. Він талановитий місіонер та діяльний волонтер, який допомагає армії та постраждалим громадам.
Вдома на нього чекають дружина і дочка, а на приході – любляча паства. Це безумство, його арешт та ув'язнення, треба негайно припинити!
Друзі та близькі отця Сергія
Читайте також
Володимир Бобечко, автор новин, рерайтер на СПЖ
Якщо об’єктивна перепечатка новин з інших ЗМІ – це «розпалення ворожнечі», то за це треба судити більшість новинарів більшості ЗМІ України.
Протоієрей Сергій Чертилін, правозахисник
За свою незгоду з окупацією він став отримувати погрози та змушений був у серпні 2022 року виїхати з родиною на підконтрольну територію України.
Валерій Ступницький, редактор СПЖ
Жити для нього – означає жити по-християнскі. Це те, що привело його до Церкви і змусило захищати УПЦ від несправедливості.
Андрій Овчаренко, технічний редактор СПЖ
Він завжди на боці правди і правого, а неправому аргументовано доведе у чому його неправота. Ця риса робить його тим, ким він є.