Глава Фанару приїхав підготувати об'єднання ПЦУ й УГКЦ?

Глава УГКЦ Святослав Шевчук та Константинопольський патріарх Варфоломій. Фото: news.ugcc.ua

Людина, яка прибула до нас зі Стамбула, раптово неприємно здивувала своїх шанувальників із ПЦУ. За інформацією СПЖ, в цій організації шоковані діалогом патріарха Варфоломія і глави УГКЦ Святославом Шевчуком. І є від чого.

Патріарх Варфоломій подарував главі уніатів (тобто, католиків східного обряду) панагію з дарчим написом, і заявив про спільне бажання Православної і Католицької Церков відновити єдність у співпричасті».

Шевчук сприйняв подарунок і слова Варфоломія захоплено. Він заявив, що УГКЦ – «церква-дочка Константинопольського патріархату», а подарована йому панагія – «ознака визнання єпископської гідності» Константинопольським патріархатом не тільки для нього, але і для всього єпископату нашої Церкви».

Проаналізуймо ці слова.

1. Глава Фанару зробив чергову заяву про прийдешнє відновлення єдності з католиками (їх тільки за останній рік було кілька). І вчергове ніяких закликів про покаяння до єретиків (а саме так сприймають католиків у Православній Церкві) від патріарха Варфоломія ми не почули. Просто слова про прагнення до відновлення єдності та співпричастя. Тобто, ми рухаємося до того, що в якийсь момент Фанаром і Римом буде прийнято відповідні рішення – і спільні літургії з загальним причастям стануть буденністю.

2. Подарунки у вигляді хрестів і панагій – звичайна практика у православних ієрархів. Але коли такий подарунок робить «Вселенський патріарх» католицькому ієрарху – цей факт навряд чи навіть потребує коментаря. Вірніше, коментар є, але дуже простий і очевидний: питання співслужіння – лише справа часу. І слова Шевчука, що подарована панагія – визнання Варфоломієм «єпископського достоїнства» ієрархів УГКЦ це очевидно підтверджує.

3. Легалізація Константинопольським патріархатом українських розкольників (які, по суті, навіть не розкольники, а прості миряни в облаченнях) – це канонічний злочин, який Фанар намагається виправдати власним статусом «головного в Православ'ї». Немає сумнівів, що об'єднання з католиками планується «аргументувати» аналогічно – мовляв, закрийте рот, не вам, плебеям, обговорювати рішення Вселенського престолу. Зараз нам таке видається неможливим, але чи багато хто три роки тому вважали можливим співслужіння патріарха Варфоломія з Сергієм Думенком і Зорею?

4. Раніше експерти припускали, що саме Україна стане полігоном для об'єднавчих процесів Фанару і Риму. І екзальтована поведінка Шевчука це побічно підтверджує. Адже всі ми розуміємо, що його твердження «УГКЦ – церква-дочка для Константинополя» по своїй суті брехливе, оскільки ця структура виникла тільки в ХVI столітті, і суть її була в тому, що уніати перестали вважати своєю «матір'ю» Константинополь, а назвали «матір'ю» Рим. Але питання навіть не в цьому, а у відвертих спробах Шевчука сподобатися Варфоломію, «проявити себе з кращого боку». І таке завзяття католицького ієрарха можна пояснити лише одним – він знає про майбутнє об'єднання з ПЦУ, і знає, що в єдиній структурі повинен залишитися тільки один керівник. А «Болівар не витримає двох».

Тому Сергію Думенку і «ієрархам» ПЦУ варто відійти від ейфорії з приводу приїзду глави Фанару і вже зараз почати замислюватися.

Читайте також

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.

Керівний принцип Шарікова

Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.