Ти православний журналіст? Прав у тебе немає

Валерій Ступницький у суді, ілюстративне фото. Фото: СПЖ

Суддя Солом'янського суду Києва Вікторія Горбатовська за фактом зірвала судове засідання щодо клопотання журналіста СПЖ В. Ступницького про зміну йому запобіжного заходу (він вже 4,5 місяці сидить за ґратами).

На законне прохання адвоката посадити журналіста поряд із собою (у нього порушення слуху і зі скляного «акваріума» він нічого не чує), Горбатовська відповіла грубою відмовою. І це при тому, що конвой, до якого вона звернулася за дозволом, не мав жодних заперечень. Горбатовська підвищувала на адвоката голос, фактично затикала йому рота, і взагалі поводилася як «володарка морська».

Захиснику нічого не залишилося, як заявити судді відвід, констатувавши її упередженість. Тим більше, місяцем раніше Горбатовська вже незаконно відхилила клопотання захисту Ступницького, цинічно заявивши, що журналіст «не з'явився на засідання» (наче він може з власної волі приїхати чи не приїхати з камери).

І тут одне питання - чому суддя так поводиться? Адже Ступницький – не вбивця, не грабіжник. Він не становив для суду жодної небезпеки. Він не міг втекти (вікна в суді заґратовані). Він мав повне право перебувати поряд зі своїм адвокатом і вести свій захист. Навіщо треба було хамити адвокату та влаштовувати скандал?

Здається, відповідей кілька. Це і «небожительство» деяких наших суддів (до речі, сама Горбатовська потрапляла в публічні скандали з «відмазуванням» спійманої за кермом п'яної колеги, та притягувалася до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя). Це й відчуття безкарності. Але, здається, головне – це сформований у суспільстві тренд ставлення до представників УПЦ як до ворогів і людей другого ґатунку.

Тобто Україна, звісно, ​​демократична країна. Але, як свідчить практика, не для всіх.

Читайте також

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.

Керівний принцип Шарікова

Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.