Виходить, гріх називати гріхом не можна! Це дискримінація та насильство!

Плещемо в долоні чи плачем? Вчора нас привітали і не тільки з державним святом! Вітаючи, попередили, що боротьба за припинення насильства, дискримінації проти ЛГБТКІ + - є глобальним викликом! Привітання ми прийняли спокійно, а хіба можна противитися демократичним цінностям опікунів України.

Виходить, гріх називати гріхом не можна!!! Це дискримінація та насильство!

А апостол Павло в першому посланні до Корінфлян каже, що це гріх: «.. Не обманывайтесь: ни блудники, ни идолослужители, ни прелюбодеи, ни малакии, ни мужеложники, ни воры, ни лихоимцы, ни пьяницы, ни злоречивые, ни хищники — Царства Божия не наследуют». А апостолу я вірю!!!

Хто знає, можливо, в недалекому майбутньому, нас вітатимуть з днем п’яниць, наркоманів, блудодіїв. Гріх знівелюють, нав’язуючи своє бачення, відмінне від апостольського, а за осудження содомського гріха з церковного амвона- прямісінько до кутузки, бо й про це каже апостол Павло : «Да и все, желающие жить благочестиво во Христе Иисусе, будут гонимы» (2 Тим. 3:12).

Суспільство, яке сприймає гріх як норму, стає вразливим , знервованим, ненависним до Церкви і часто хворіє. У неділю з Рівного православні вирушили хресним ходом до монастиря, що в селі Онишківці Дубенського району. У дорозі хрестоходці перебуватимуть шість днів. Скільки ненависних слів сказано, написано і ще скільки буде кинуто в бік вірян. За що??? За молитовні труди, молитву за Україну, її людей та любов між ними.

Часто можна бачити інертність суспільства до содомських гріхів, мовляв, хто як хоче, нехай так і живе, це їх гріх. Найгірше, що і за байдужість колись доведеться розплатитися: у нас є діти, внуки. Не дай Господи, страшно!

Звичайно, що хтось хлопає в долоні, якщо його гріх, в якому #вінвонавоно# живе, кимось оправдовується та пропагується на міждержавному рівні. А в цей час хтось молиться, йде хресною ходою та плаче. Бо болить душа, коли в твоїй країні вже на повну насаджуються інші цінності, противні Церкві, нашому народу та козацькому духу!

 

Читайте також

Коли вже правоохоронці врешті припнуть тих пцушних рейдерів?!

Чому це для одних в Україні можна все, а інші вимушені захищатися?

Митрополит Онуфрий – человек безупречной жизни

Строгость к себе и милость к другим. Наверное, это важнейшая черта настоящего монаха и настоящего (архи)пастыря. Да вообще христианина!

Жить дальше в ритме ежедневного покаяния и не отчаиваться!

 Господь понимает все наши немощи. И просящего Его о помиловании, Он не отправит на муки вечные. Верю в это!

Вечная жизнь – не гипермаркет с вкусняшками и безлимитными развлечениями

Вечная жизнь  – это возможность общения с Богом, когда человек будет упиваться любовью Творца. Душа этого должна хотеть, должна быть к этому готова.

Если Евангелие истинно, то оно бесконечно важнее чего бы то ни было еще

Ставить Евангелие на службу каким-то еще задачам — даже если они представляются вам безусловно благими и очень важными — значит подразумевать, что оно не истинно.

Що відчувають вірні УПЦ на фронті, коли чують, що Церква це «руський мір»?

Прямо зараз на Радіо НВ ведучий і експерд знову намагаються переконати слухачів, що УПЦ - осередок «руського міру» в Україні