Чим російська Ваєнга краще європейської Кончіти?

Олена Ваєнга

Текст пісні Михайла Круга належить до жанру тюремного шансону і оповідає про душевні страждання зека, який їде з в’язниці по розстрільній статті в «дорогу далеку».

Герой Ваєнги відчуває внутрішній дискомфорт, а тому «махнув би зараз стакан, якщо б мені поставили». Дорогою він зустрічає храм із золотими куполами, які нагадують йому татуювання з куполами, наколоті у нього на грудях. І падаючі краплі дощу герой пісні Ваєнги сприймає як сльози за своїм життям, що закінчується.

Як бачимо, це типова тюремна романтика, колись популярна в СРСР середини ХХ століття в «блатному» злодійському середовищі.

Багато користувачів у соцмережах після цього виконання згадали про іншу «бородату жінку» Кончіту Вурст, що стала переможцем Євробачення в 2014 році. Вони задаються питанням – а що, Ваєнга чимось краща? І якщо подумати, то доводиться визнати, що ні – не краща. А навіть набагато гірша. Чому?

Та тому, що Кончіта Вурст чесно позиціонував(ла) себе представником ЛГБТ, і про це ж і співав(ла): «Вдивляюся в дзеркало: ні, це не я, незнайомка все ближче, ким може ця людина бути». Так, зовнішність бородатої жінки нам неприємна, але для Вурст цей образ виправданий. А що ж Ваєнга? Чи бачимо ми в пісні «Золоті куполи» хоч щось, пов’язане з Церквою або чернецтвом? Може, там є щось від ідеології гендеру або ЛГБТ? Ні, причому від слова «взагалі». Так чому співачка вийшла в образі ченця з бородою? Нічим, крім бажання епатувати, це пояснити не можна.

Цікаво, що судді на шоу щосили розповідали про «глибину образу» і талант виконавця, але ніхто не згадав, що бородата жінка в чернечій рясі на тлі храму – це не просто образа почуттів віруючих, це просто моральне «дно».

І тим, хто вважає, що пострадянський простір в цьому відношенні на голову вищий «загниваючого Заходу», варто більш тверезо подивитися навколо. Так, в чомусь і в РФ, і в Україні ми поки що «відстаємо». Але навряд чи це надовго.

Читайте також

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.