У Римі пройшла богословська консультація щодо ситуації навколо УПЦ

Готель Casa Tra Noi Rome. Фото: baznica.infо

27 квітня 2024 року в столиці Італії пройшла «Римська консультація», на якій богослови, історики, соціологи, юристи та експерти в галузі екуменічних відносин аналізували дотримання в Україні норм щодо забезпечення свободи віросповідання на прикладі тиску на Українську Православну Церкву з боку місцевих і національних органів влади, повідомляє видання baznica.info.

На самому початку присутні сформулювали мету зустрічі наступним чином: «Ми підтримуємо Україну в її справедливій оборонній війні проти Росії і вважаємо, що законні та обґрунтовані дії спецслужб і державних органів щодо захисту конституційного ладу та запобігання колабораціонізму іа шпигунству щодо конкретних осіб, перебувають у межах правового поля».

При цьому учасники зустрічі зазначили, що не можуть «розділяти риторику, яка експлуатує тези колективної відповідальності усієї релігійної громади за дії окремих її членів чи навіть священнослужителів».

«Ми виступаємо за те, щоб навіть в умовах війни з тоталітарним російським режимом Україна зберегла відданість демократичним цінностям, до яких належить свобода віросповідання як одна з базових», – заявили учасники зустрічі.

У консультації взяли участь священники Константинопольського патріархату Андрій Кордочкін (Нідерланди) та Георгій Ашков (Франція), історик і соціолог Микола Митрохін, богослови Дмитро Крихан та Юстина Паніна, адвокат і священник Микита Чекман, журналіст і правозахисник Денис Лапін та інші.

Журналіст Денис Лапін зазначив, що звинувачення щодо Святогірського митрополита ґрунтується на відео 2023 року, де ієрарх згадував про розташування блокпостів української армії.

«З сучасними системами спостереження та за умови, що йдеться про маленькі населені пункти, де всі один одного знають, то це секрет Полішинеля» – зазначив журналіст.

Він торкнувся також репресій щодо Спілки православних журналістів. «Можна по-різному ставитися до їхньої діяльності, але кілька представників спілки заарештовані, вони зараз перебувають у СІЗО. І ми не бачимо, щоб журналістська спільнота України цим якось переймалася. Усі просто перепублікували пресреліз Служби Безпеки та сказали: "Ну, зрозуміло, ворогів знайшли, ворогів карають". Тобто ситуація далека від нормальної», – наголосив Лапін.

Він також розповів про свіжі випадки захоплення храмів і вигнання громад УПЦ, зокрема у місті Ірпені та селі Лісники.

Микола Митрохін представив дані моніторингу тиску на священнослужителів і парафії Української Православної Церкви, які проводилися з лютого до квітня, між Берлінською та Римською консультаціями.

«Насамперед треба говорити про зміну позиції РПЦ, яка через зустріч Всесвітнього Російського Народного Собору 27 березня 2024 року значно чіткіше заявила про підтримку війни. РПЦ, в принципі, відростила собі політичну структуру для прийняття різких заяв на підтримку, отже, і путінського режиму, і війни, і це ВРНС виконує таку саму функцію, як "німецькі християни" під час Другої світової війни», – сказав Митрохін.

За його словами, «це якась політична структура при тілі Церкви, яка фактично відповідає за політичні заяви. Виходячи з того, що Священний Синод РПЦ підтримує у своїх заявах прийняті ВРНС рішення та схвалює діяльність Патріарха в цій Раді, можна сказати, що через цей інструмент РПЦ реально підписується під більш жорсткою термінологією, яка підтримує війну».

Митрохін також вважає, що «позначення війни як "священної війни", висунення Україні територіальних претензій у тому ж "Наказі" та інші заяви, зроблені 27 березня, переводять РПЦ у нову площину, що було зазначено в резолюції ПАРЄ про те, що тепер РПЦ розглядається міжнародними організаціями однією з російських структур, що підтримують війну».

«Це нова якість РПЦ, яка одразу призвела до серйозних проблем із зарубіжними, насамперед, європейськими єпархіями, починаючи з країн Балтії, де вже з боку державних чиновників почалися розмови про можливість заборони РПЦ як структури, яка ідеологічно підтримує та обґрунтовує війну» – сказав Митрохін.

Друга тенденція, про яку розповів соціолог, – це очевидне продовження захоплення єпархій УПЦ на окупованих територіях України з боку РПЦ. При тому, що більшість єпископів з окупованих територій переїхали на ту територію України, яка контролюється урядом у Києві, і не підтримують окупацію.

Деякі випадки захоплення трапляються з тимчасовими формулюваннями «до регулювання ситуації». В інших випадках єпархії повністю переходять з незрозумілим ступенем достовірності голосування духовенства.

«На цьому тлі, начебто, УПЦ займає абсолютно однозначну позицію. Вона оперативно засудила "Наказ" ВРНС. І навіть заявила, що це не християнство. Тобто політично УПЦ однозначно відмежовується від заяв у РПЦ», – наголосив Митрохін.

Він також зазначив, що кількість реальних кримінальних справ із доведеними фактами колаборації священників обчислюється десятками, що становить незначний відсоток від духовенства.

Водночас Митрохін розповів, що «є інша зовсім страта – це керівники церкви, проти яких СБУ веде систематичну боротьбу».

«І тут найважливіша новація – низка кримінальних справ проти великих постатей у церкві, які очевидно караються за діяльність з організованого опору тим репресіям, які проводять СБУ, ДЕСС та інші. Наразі ми маємо справу проти митрополита Феодосія Черкаського, який виступив із протестом проти захоплення прихильниками ПЦУ монастиря на території Черкаської єпархії. Проти нього порушено справу», – розповів німецький соціолог.

Як приклад був також наведений напад на митрополита Лонгина (Жара), арешт під надуманими приводами митрополита Святогірського Арсенія, кримінальну справу проти заступника голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ протоієрея Миколая Данилевича та інші випадки.

Митрохін зазначив, що юридична перереєстрація громад із УПЦ до ПЦУ не означає реального переходу віруючих. Храми ПЦУ стоять напівпорожні, коли віруючі УПЦ моляться у церковних будинках та орендованих приміщеннях.

Ще одним важливим питанням, поставленим німецьким дослідником, став розкол українського суспільства, який може негативно вплинути в умовах війни, що триває.

Адвокат і священник Микита Чекман із Києва поділився досвідом участі у правовій допомозі Києво-Печерській лаврі та окремим парафіям.

Він особливо відзначив абсурдні формулювання, що фігурують у деяких справах і прямо суперечать Конституції країни.

Наприклад, у матеріалах кримінальної справи щодо протоієрея Сергія Чертиліна його звинувачують у запереченні атрибутів незалежної України, у тому числі новоствореної Православної Церкви України.

«За їхньою логікою у світській державі Україна атрибутом державності є ПЦУ, що суперечить статті 35 Конституції, за якою церква відокремлена від держави», – сказав Чекман.

За даними адвоката, сам факт міжцерковної дискусії про наявність апостольської спадкоємності чи дійсності таїнств світськими правоохоронцями трактується як розпалювання міжрелігійної ненависті.

Існує також проблема правової неграмотності священників і провідників парафій. Незважаючи на розмитість формулювань про членство в парафії при ухваленні рішення про перехід, існують норми, що перешкоджають проведенню незаконних зборів «територіальних громад замість парафіяльних».

«Велика Палата Верховного Суду чітко встановила критерії доведення, хто є членом громади, а хто ні. Статутами громад не передбачено фіксованого членства. Тому Палата вказала два критерії. Перший критерій – це 18-річний вік. Другий критерій – це регулярність відвідин богослужінь», – розповів Чекман.

За його словами, «якщо правильно вести роботу на парафіях, правильно все оформляти, щоб підтвердити документально, що людина регулярно відвідує богослужіння, то при суперечках це буде доказом».

Раніше СПЖ писала, що правозахисники направили до Бундестагу матеріали про переслідування віруючих УПЦ.

Читайте також