Треба ще чекати, поки у людей забиратимуть життя за бажання бути у Церкві ?

В Задубровке рейдеры ПЦУ вышли на новый уровень зверства. Фото: СПЖ

Цієї ночі в селі Задубрівка, що на Буковині, стався вже не перший жахливий інцидент. Шість молодиків жорстоко побили 63-річного прихожанина Свято-Михайлівського храму УПЦ Василя Григоровича Хащіюка.

Василь Григорович повертався додому з чергування у храмі, який, як відомо, релігійна громада Задубрівки понад 680 днів цілодобово захищає від захоплення прибічниками ПЦУ. Кожен з парафіян по черзі знаходиться з молитвою у храмі, бо, як кажуть у Чернівецько-Буковинській єпархії, «час і день наступного штурму ніхто не знає».

Так ось, коли Василь Григорович повертався після чергування додому, на нього напали шість молодих хлопців і жорстоко побили. Враховаючи вік постраждалого, а також важкість нанесених йому тілесних ушкоджень (струс мозку, множинні забої обличчя і тіла, що призвели до госпіталізації) – побиття цілком ймовірно могло закінчитися смертю.

Мужнього захисника православного храму і віруючу людину, Василя Григоровича Хащіюка, чекає тривала реабілітація. А найголовніше, його чекає нагорода від Бога, Який не залишає вірних Своїх.

А що чекає на молодих хлопців, які причисляють себе до представників ПЦУ села Задубрівки? Без сумнівів, на них чекає суд Божий. Але чи злякаються вони його, адже той, хто вірить у Христа, навряд чи скоїв би щось подібне. Більше того, відчуваючи свою тимчасову безкарність, молодики продовжать застосовувати фізичну силу по відношенню до православних християн, чим можуть принести ще багато біди. Єдине, що їх може зупинити – це кримінальна відповідальність, судова справа, реакція з боку влади. Тому ми сподіваємось, що компетентні державні органи дадуть належну оцінку діям цих молодих прибічників ПЦУ в селі Задубрівка та застосують усі законні методи, аби припинити це свавілля.

Кров уже пролилась. Хіба треба ще чекати, поки у людей почнуть забирати життя за їхнє бажання бути у Церкві Христовій?

Читайте також

Коли вже правоохоронці врешті припнуть тих пцушних рейдерів?!

Чому це для одних в Україні можна все, а інші вимушені захищатися?

Митрополит Онуфрий – человек безупречной жизни

Строгость к себе и милость к другим. Наверное, это важнейшая черта настоящего монаха и настоящего (архи)пастыря. Да вообще христианина!

Жить дальше в ритме ежедневного покаяния и не отчаиваться!

 Господь понимает все наши немощи. И просящего Его о помиловании, Он не отправит на муки вечные. Верю в это!

Вечная жизнь – не гипермаркет с вкусняшками и безлимитными развлечениями

Вечная жизнь  – это возможность общения с Богом, когда человек будет упиваться любовью Творца. Душа этого должна хотеть, должна быть к этому готова.

Если Евангелие истинно, то оно бесконечно важнее чего бы то ни было еще

Ставить Евангелие на службу каким-то еще задачам — даже если они представляются вам безусловно благими и очень важными — значит подразумевать, что оно не истинно.

Що відчувають вірні УПЦ на фронті, коли чують, що Церква це «руський мір»?

Прямо зараз на Радіо НВ ведучий і експерд знову намагаються переконати слухачів, що УПЦ - осередок «руського міру» в Україні