Мінкульт і Лавра: нічого особистого – просто бізнес
Успенський собор Києво-Печерської лаври. Фото: lavra.ua
Під час аудиту було виявлено «неефективне використання» 4,2 млрд грн. при освоєнні бюджетів музею Голодомору, музею Революції гідності та Галузевого держархіву Інституту нацпам'яті у період з 2018 до 2022 року. Про це йдеться на сайті Рахункової палати.
Тобто всі ці світлоокі ельфи з Мінкульту, які ведуть з УПЦ війну за Києво-Печерську лавру, що відключають світло і тепло черницям Кременецького монастиря, що виселяють сестер із Єлецької обителі, просто люди, які освоюють мільярдні суми в країні, що воює?
Як тут не згадати слова голови Заповідника «Києво-Печерська лавра» М. Остапенка, що для його структури потрібні «колосальні кошти», щоб підготуватися до 1000-річного ювілею Лаври, який буде за 28 років. Причому гроші Остапенку потрібні «вже зараз», завтра «пізно буде».
І ось подумалося. Православні сприймають нинішніх чиновників як «ідейних» нащадків більшовиків, які женуть Церкву з якихось особистих переконань. Зважаючи на все, це помилка. Цим людям і Лавра, й інші заповідники потрібні як структури, під які виділяються бюджети. Які потім можна «неефективно використати».
Нічого особистого − просто бізнес.
Читайте також
«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»
Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».
Якою буде «духовна незалежність» завтра
Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.
Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?
Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.
Єзуїти, вони і в Україні єзуїти
Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.
Як заборону Церкви перетворити на її «захист»
Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».