Навіщо нам «Організація Релігійних Націй»?

28 листопада 2020 р. в інтерв'ю одному з телеканалів голова ВЗЦЗ РПЦ митрополит Волоколамський Іларіон розповів про те, що непогано б створити всесвітню організацію, яка об'єднувала б усі релігійні конфесії. Мова звичайно йде лише про якийсь форум, майданчик для обговорення та співпраці, а не про надконфесійну структуру. Але все одно це викликає настороженість, особливо в світлі слів митрополита Іларіона: «Але очевидно, що діалог між релігійними конфесіями – веління часу. Тому чим більше буде таких організацій, тим краще». Не відкидаючи зразу таку пропозицію, необхідно зауважити наступне:

По-перше, вимогою часу є не діалог з іншими конфесіями, а вірність Православ'ю, під яким мається на увазі знання своєї віри, вірність вченню Христа, дотримання заповідей і відмова йти на компроміси в області віри і моралі.

По-друге, участь Помісних Православних Церков у Всесвітній Раді Церков (ВЦС), організації, що об'єднує переважно християнські конфесії, слід визнати негативною. Прихильники такої участі пояснюють це необхідністю свідчити про Православ'я інославних. ВЦС існує вже 72 роки, і нам невідомі систематичні випадки звернення інославних до істинної віри в Христа.

По-третє, згідно зі Священним Писанням, Антихрист буде представляти із себе як світового політичного, так і релігійного лідера. А тому будь-які всесвітні релігійні об'єднання слід сприймати з підвищеною обережністю. Тому що в один жахливий день вони можуть з невинного майданчика для обміну думками перерости в єдину релігію Антихриста.

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».