Чому змінилося ставлення Церкви до акторської професії?
При всіх своїх недоліках кіно, як і театр, теж здатне навчати і розвивати. Фото: belta.by
Валерія Вольнова
Відповідає протоієрей Володимир Пучков:
- Ставлення Церкви до акторів і їх ремесла дійсно зазнало певну еволюцію. Від різко негативного і засуджуючого у давнину до цілком спокійного в наш час. Однак цій метаморфозі ми зобов'язані не стільки Церкві, скільки театру і кіно.
Театральні постановки півторатисячолітньою давності були у вузькому сенсі видовищами, в яких, або прямо оспівувалися ниці пристрасті, або глядачі спонукалися до таких. Як наслідок актори не тільки не відрізнялися високою моральністю, але і до шановних в суспільстві людей не відносилися. У наш час театр, за рідкісним винятком, далеко не низькопробне, аморальне лицедійство, а явище прямо зворотного порядку.
Середньостатистичну сучасну людину відвідування театру долучає до культури, прищеплює інтерес і смак до класичного мистецтва. Подібного, на жаль, не скажеш про кіно. Однак його проблема теж не в аморальності. Просто кіно – свого роду масовий продукт, який за визначенням не може бути проявом високого мистецтва. Але, знову-таки, при всіх своїх недоліках кіно теж здатне навчати і розвивати. І, отже, відносити акторське ремесло до розряду гріха ми не маємо ні приводу, ні необхідності.
Що ж стосується конкретного часу, коли у ставленні Церкви до акторського ремесла відбулася зміна, то конкретний час виділити непросто. Театр еволюціонував довго і дуже поступово. Як наслідок, зміни у ставленні до нього Церкви теж не могли відбутися одномоментно.
Читайте також
Чи можна скорочувати Шестопсалміє?
Чи можна скорочувати Шестопсалміє? Якщо так, то які на те підстави?
Чи грішно використовувати храми для проведення концертів?
Чи грішно використовувати храми для проведення концертів?
Чи можуть сповідь і причастя допомогти при панічних атаках?
Сповідь і причастя можуть допомогти при панічних атаках?