Священний Синод УПЦ звернувся з заявою до Володимира Зеленського

Засідання Священного Синоду УПЦ. Фото: news.church.ua

20 березня 2023 року Священний Синод УПЦ звернувся із заявою до Президента України Володимира Зеленського, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Звертаючись до Зеленського, синодали висловили надію, що їхній голос як громадян України буде почутий.

Вони нагадали Президенту, що «Українська Православна Церква, до якої входять багато мільйонів наших співгромадян, завжди виховувала й виховує паству любити свою Батьківщину, бути гідними громадянами своєї держави та гідно виконувати свої цивільні обов'язки».

«З початком вторгнення Російської Федерації на територію України наша Церква першою серед інших релігійних організацій рішуче засудила цю військову агресію і закликала своїх віруючих стати на захист рідної землі», − нагадали главі держави в заяві Синоду.

У документі також сказано, що «велика кількість парафіян Української Православної Церкви перебуває у лавах Збройних Сил України та інших військових формувань», а «силами парафій та монастирів надається матеріальна допомога військовослужбовцям, вимушеним переселенцям та іншим категоріям населення, які опинилися у важких обставинах».

«Позиція Української Православної Церкви незмінна: ми відстоюємо територіальну цілісність та суверенітет нашої Держави та рішуче засуджуємо російську військову агресію проти України», – наголосили у Священному Синоді.

В УПЦ вважають, що «сьогодні наша Держава як ніколи потребує єдності». Проте «духовенство, чернецтво та віряни Української Православної Церкви на собі відчувають, як в Україні роздмухується полум'я протистояння на релігійному ґрунті». 

«Вже тривалий час наша Церква потерпає від незаконних перереєстрацій громад, рейдерських захоплень храмів та дискредитації у засобах масової інформації з розповсюдженням великої кількості безпідставних звинувачень. Ці звинувачення не відповідають дійсності, проте слугують передумовою для дискримінації прав громадян України за релігійною ознакою та розмов про заборону Української Православної Церкви», − йдеться в документі. 

Синодали зазначили, що «у Верховній Раді України зареєстровано дев'ять законопроектів, які, всупереч принципу рівності релігійних організацій, спрямовані на те, щоб унеможливити діяльність Української Православної Церкви». 

У Синоді УПЦ зазначили, що «більшість цих проектів законів отримали негативні висновки від науково-експертного управління Верховної Ради України та містять велику кількість зауважень та застережень щодо покладених у їх основу порушень у таких конституційних правах громадян, як свобода совісті та віросповідання». 

«Але важка ситуація в релігійній сфері критично погіршилася після того, як стало відомо, що державна влада має намір виселити нашу чернечу громаду з території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, яку ченці буквально підняли з руїн за тридцять п'ять років з моменту відновлення діяльності цього давнього монастиря», − сказано в заяві.

У Синоді нагадали Зеленському, як «з набуттям незалежності Українська держава стала повертати Церкві відібрані радянською владою храми та монастирі або надавати право користуватися ними». 

Однак, це «в основному були зруйновані, занедбані та понівечені будівлі. Власними силами та коштами релігійні громади Української Православної Церкви відбудували ці святині та знову наповнили їх життям. Золотоверхі храми стали справжньою окрасою різних куточків України». 

«Особливе місце серед відроджених святинь посідає Києво-Печерська Лавра. Сьогодні Київська Лавра – це потужний релігійний, просвітницький та адміністративний центр, адже на її території звершує своє служіння більше двохсот монахів, навчається майже триста студентів академії і семінарії, а також знаходиться адміністративний центр Української Православної Церкви». 

Крім того, йдеться в документі, «у Лаврі постійно проводиться потужна робота з надання гуманітарної допомоги всім нужденним», а «для кожного священнослужителя, ченця та вірянина Української Православної Церкви Києво-Печерська Лавра – це омріяна безцінна святиня». 

«Саме тому звістка про безпідставне позбавлення Української Православної Церкви права перебувати у Києво-Печерській Лаврі викликала велику хвилю обурення серед наших вірян. З кожним днем ми отримуємо все більшу кількість звернень про необхідність захисту наших святинь і нашого законного права й надалі оберігати їх», − розповіли синодали Президенту.

«Українська держава з початку становлення незалежності намагалася імплементувати у національне законодавство постулати свободи віросповідання, проголошені у міжнародно-правових актах», без чого «неможлива побудова демократичного суспільства в незалежній державі, тим більше, коли Україна стоїть на шляху до європейської інтеграції», − підкреслили в Синоді. 

«Тому шанобливо звертаємось до Вас як глави Держави і гаранта дотримання норм Конституції України − забезпечити конституційне право на свободу совісті та віросповідання для вірян Української Православної Церкви, не допустити прийняття антиконституційних законів проти Церкви, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України, а також зробити все належне, щоб духовенство, чернецтво і віряни Української Православної Церкви могли і надалі звершувати своє служіння у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі», − сказано наприкінці звернення.

Раніше СПЖ писала, що члени Синоду УПЦ прибули до ОП для зустрічі з Зеленським. 

Читайте також

У ПАРЄ ухвалили резолюцію з критикою РПЦ

Резолюція Асамблеї стосується пропаганди війни.

У Кременці примусово мобілізували священника УПЦ

Незважаючи на проблеми зі здоров'ям, отця Іоанна доставляють до навчального центру.

Фонд «Фавор» передав гуманітарну допомогу прифронтовому Покровську

Гуманітарну допомогу отримали громади Покровського вікаріатства Київської єпархії УПЦ.

Звіт ООН: Влада не припинила тиск на УПЦ

В ООН наголосили на порушенні прав віруючих в Україні.

Справу Києво-Печерської лаври тепер розглядатимуть у Верховному суді

Дату засідання оголосять пізніше.

Митрополит Лука – віруючим: Нам важливо залишатися єдиним цілим

За словами владики, там, де є єдність, підтримка, турбота та взаєморозуміння серед віруючих людей, там страждання і радість однієї людини відбиваються на всій громаді.