Церква вшановує пам'ять преподобного Серафима Саровського
Преподобний Серафим Саровський. Фото: foma.ru
15 січня Православна Церква відзначає преставлення (+1833 р.) і друге здобуття мощей (1991 р.) великого руського подвижника преподобного Серафима Саровського.
Майбутній святий народився 1759 року в Курську. У таїнстві Хрещення він отримав ім'я Прохор. З 10 років хлопчик навчався грамоти, при цьому він любив відвідувати богослужіння та мріяв прийняти чернечий постриг.
У 1776 році Прохор здійснив паломництво до Києво-Печерської лаври. Саме там він остаточно вирішив прийняти чернецтво. Після повернення додому, де він отримав від матері благословення та мідний хрест, він вирушив до Саровської обителі.
У 1786 році, в 27 років, Прохор прийняв чернечий постриг із ім'ям Серафим. У листопаді 1794 року він пішов у самітництво.
Преподобний Серафим оселився на березі річки Саровка, за 5-6 кілометрів від обителі, у густому лісі на високому пагорбі. У цей період життя преподобний став нести всі тяготи пустельницького життя: займався господарством, городництвом, водночас постійно молився, терпів різні випробування. У свята та неділю святий відвідував Саровську обитель.
В 1806 році преподобного Серафима хотіли зробити наставником обителі, але він відмовився. Після цього настав період, коли він поперемінно проходив різні чернечі подвиги – мовчання, затвор, старчество.
Приблизно з 1825 року до старця Серафима почали приходити і приїжджати люди за духовною порадою з різних областей країни. Старець допомагав кожному, хто звертався до нього – кому давав пораду, а кому допомагав своїми молитвами. У той же час преподобний Серафим дбав і духовно опікувався Дивеєвською обителлю.
Преподобний Серафим Саровський спочив у ніч проти 2 січня 1833 року. Він відійшов до Господа тихо, під час нічної молитви, стоячи навколішки.
Церква зарахувала Серафима Саровського до лику святих 1903 року. 19 липня того ж року, у присутності імператорської сім'ї, мощі святого були відкриті для загального шанування.
Друге знайдення мощей святого Серафима, після втрати за радянських часів, відбулося 1991 року. Восени 1990 року у запасниках Музею історії релігії Ленінграда знайшли невідомі останки, які після церковного огляду визнали мощами преподобного.
У січні 1991 року їх перенесли з Олександро-Невської лаври до Москви, до Богоявленського кафедрального собору. 1 серпня того ж року їх хресною ходою доставили до Дивеєвського монастиря.
У СПЖ розповіли, чому не хотіли канонізувати Серафима Саровського.
Читайте також
Українець став єпископом Константинопольського патріархату
Архімандрит Максим (Рудько) буде служити в Австрійській митрополії Константинопольського патріархату.
Ієрарх УПЦ відвідав парафію в Меджибожі, у яких рік тому відібрали храм
Церкву прихильники ПЦУ захопили у червні 2023 року.
Керуючий Хустською єпархією УПЦ відспівав настоятеля Покровського скиту
Архімандрит Артемій загинув у ДТП 12 листопада.
Людино, будь ласка, помри, – ШІ видав несподівану відповідь користувачу
Нейросеть Gemini ввічливо попросила користувача померти через шкідливість і марність людства.
Від обстрілу постраждав старовинний храм УПЦ на Сумщині
Головний архітектор Сумської області оприлюднив фото ушкодження та історичні знімки храму.
«Священника» УПЦ КП насильно мобілізували
Клірику УПЦ КП кажуть, що переведення його приходу до ПЦУ допоможе вирішити питання з мобілізацією.