Для християн літургія – спілкування з Богом, а не перегляд вистави онлайн

В храме. Фото: Facebook

Сьогодні проблема короновірусу торкнулася усіх сфер нашого життя. Це новина і тема номер один. Не оминула вона жодної із сфер. Вірус став інформаційно не менш ворожим, ніж біологічно. На ньому почали спекулювати, використовувати в ідеологічних цілях. Крізь всюди проповідувану емпатію та толерантність показала свої зуби злоба і ненависть.

Незрозуміло чому у всіх гріхах знову звинуватили церкву. По телевізору та всіх можливих засобах інформації постійно йде психологічна атака вірян та духовенства. Сходити в храм, помолитись, чи приступити до таїнств – прирівнюється мало не до терористичного акту, мета якого підрив здоров’я нації. Схаменіться люди! Про що йде мова? Яка здорова духовно та психічно людина може в це повірити?

Літургія була споконвіків, і не було дня щоб вона не звершувалась. Існує християнське предання, що коли припинять літургію – кінчиться цей вік. Для християнина літургія - це спілкування з Богом, а не перегляд вистави онлайн. Таїнства може звершувати лише священник по церковному чину. Залишитись без причастя – духовна смерть. Люди в церкві моляться про мир, здоров’я і благі дні всього світу. Повірте мені, ці прості люди далекі від політики і будь-якої вигоди. Серед них багато (навіть дуже) лікарів, вчителів, викладачів. Так, кожен має право на свободу совісті та віросповідання. Але чим далі, тим більше ця свобода меншає, відступаючи місце диктатурі.

Найбільше образливих коментарів з’являється під час богослужінь. Людина, яка вірить в Бога по-справжньому, приймає причастя - не може такого писати. Віряни моляться, а псевдохристияни та атеїсти бризкають своєю злобою, готові їх знищити чи розп’ясти . Тимчасом як шашлички з горілочкою та пивом викликають більш мирні відгуки. Тут свіже повітря, сонце, вирощування оптимізму. І це в православний піст! Багато хто переконаний, що цей вірус горілки більш боїться ніж віри. Де совість? Де мораль? Скупчення людей в магазинах, і те що вони беруть руками продукти в супермаркетах, які перед тим розглядав хтось інший, не проблема – там все нормально. А православні, навіть в масках, на відстані 3 метри один від одного всіх дратують.

Чому це образливо? Так, сьогодні атеїзм, неоязичество та різні новітні світоглядні вчення більш зрозумілі масі… Але Україна з давніх давен була православною державою, колискою православ’я, де просіяли тисячі святих. Тому нестерпно боляче дивитися на теперішню ситуацію.

Дорогі віряни та отці, моліться за нас грішних! Щоб Бог дарував нам здоров’я, розум та мудрість!

Я православний! Віра наша, віра славна, наша віра Православна! З нами Бог і з нами правда!

Читайте також

Коли вже правоохоронці врешті припнуть тих пцушних рейдерів?!

Чому це для одних в Україні можна все, а інші вимушені захищатися?

Митрополит Онуфрий – человек безупречной жизни

Строгость к себе и милость к другим. Наверное, это важнейшая черта настоящего монаха и настоящего (архи)пастыря. Да вообще христианина!

Жить дальше в ритме ежедневного покаяния и не отчаиваться!

 Господь понимает все наши немощи. И просящего Его о помиловании, Он не отправит на муки вечные. Верю в это!

Вечная жизнь – не гипермаркет с вкусняшками и безлимитными развлечениями

Вечная жизнь  – это возможность общения с Богом, когда человек будет упиваться любовью Творца. Душа этого должна хотеть, должна быть к этому готова.

Если Евангелие истинно, то оно бесконечно важнее чего бы то ни было еще

Ставить Евангелие на службу каким-то еще задачам — даже если они представляются вам безусловно благими и очень важными — значит подразумевать, что оно не истинно.

Що відчувають вірні УПЦ на фронті, коли чують, що Церква це «руський мір»?

Прямо зараз на Радіо НВ ведучий і експерд знову намагаються переконати слухачів, що УПЦ - осередок «руського міру» в Україні