Чому згрішив Адам?
«Створення Адама», фреска в Сикстинській капелі роботи Мікеланджело. Фото: wikipedia.org
Дмитро Пак
Відповідає протоієрей Димитрій Гарчук:
– У Біблії розповідається про те, що змій, якого диявол обрав знаряддям для спокуси прабатьків, став схиляти прабатьків порушити заповідь, дану Богом: «Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?» (Бут. 3, 1). Єва підтвердила, що їм Бог заборонив їсти ці плоди і попередив: «Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти» (Бут. 3, 3).
У відповідь на це диявол говорить брехню, яка досягла мети, тому що порушила в душі Єви гордість: «Умерти не вмрете! <...> дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло» (Бут. 3, 4-5).
Повіривши спокуснику і спокусившись привабливим виглядом забороненого дерева, Єва скуштувала плід і дала чоловікові. І він їв.
Вина Адама було важче, тому що він безпосередньо отримав від Бога цю заповідь ще до створення Єви. Він побільшив провину тим, що намагався виправдатися й покласти провину на Єву: «Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв» (Бут. 3, 12).
Святі отці кажуть, що гріхопадіння відбулося через заздрість диявола. Однак Творець дав людині вільну волю. Тому головна вина лягає на наших прабатьків.
При створенні людина була чистою і невинною. Завдяки такому моральному розподілу вона перебувала у безпосередньому спілкуванні з Богом. В силу первісної гармонії у відносинах прабатьків зі своїм Творцем була відсутня необхідність релігії. Однак, переступивши випробувальну заповідь, людина порушила перший завіт, встановлений Богом у раю.
Злочин прабатьків мав глибокий вплив на людську природу, яка визначила все подальше життя людства, тому що створена Богом людина побажала свідомо й вільно замість волі Божої встановити свою волю в якості головного життєвого начала. Спроба тваринної природи утвердитися у власній автономії грубо спотворила Божественний творчий план і призвела до нехтування встановленим Богом порядку. Невідворотним логічним наслідком цього стало відпадання від джерела життя.
Буття поза Богом для людського духу є смерть у прямому й точному значенні цього слова. Святитель Григорій Ниський пише, що той, хто перебуває поза Богом, неминуче перебуває поза світлом, поза життям, поза нетлінням, бо все це зосереджено тільки в Бозі. Віддаляючись від Творця, людина стає надбанням темряви, тління й смерті. На думку того ж святого, нікому неможливо існувати, не перебуваючи в Сущому.
Отже, піддавшись спокусі переповненого заздрістю диявола, людина побажала утвердитися в своїй природі. Цей момент в історії людства є потаємним, і знаємо ми про гріхопадіння те, що відкрито в Святому Письмі.
Читайте також
Чи можна скорочувати Шестопсалміє?
Чи можна скорочувати Шестопсалміє? Якщо так, то які на те підстави?
Чи грішно використовувати храми для проведення концертів?
Чи грішно використовувати храми для проведення концертів?
Чи можуть сповідь і причастя допомогти при панічних атаках?
Сповідь і причастя можуть допомогти при панічних атаках?