У Києві показали перші переклади Біблії українською Пантелеймона Куліша

Відкриття виставки «Пантелеймон Куліш і справа перекладу Святого Письма на українську мову». Фото: spzh.news

9 листопада 2019 року, в День церковної пам'яті преподобного Нестора Літописця і в День української писемності та мови, в Книжковій палаті України імені Івана Федорова відкрилася виставка «Пантелеймон Куліш і справа перекладу Святого Письма українською мовою», повідомляє кореспондент СПЖ.

Виставка організована з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Експозицію зі своїх фондів організували музей Київської Митрополії УПЦ «Православна Україна», Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка та Державне спеціалізоване видавництво «Мистецтво».

«Я займаюся українською книгою ось вже 3 десятиліття, – сказав, відкриваючи виставку, директор Книжкової палати України Микола Сенченко, – але багато експонатів, повірте, побачив тут вперше».

Він зазначив, що виставка присвячена 200-річчю від дня народження Пантелеймона Куліша – українського поета, прозаїка, етнографа, історика, видавця та головного автора першого повного перекладу Біблії українською мовою. У цій експозиції – оригінальні видання Біблії, Євангелія, Псалтирі, Служебника та інших видань Святого Письма і богослужбової літератури.

Серед них – унікальне перше видання у Відні Євангелія Святого Луки, Старого і Нового Завіту, Лондонське видання Біблії 1947 року. Представлені цікаві  мініатюрні  видання – Євангеліє від Марка, видане на початку ХХ століття,  єрусалимське видання Біблії англійською мовою та інші раритети.

«Найбільш вагомий внесок в організацію цієї експозиції, підкреслив Микола Сенченко, – внесла керівник музею "Православна Україна" Української Православної Церкви, голова Синодальної комісії "Церква і культура", настоятелька одеського Михайло-Архангельського монастиря ігуменя Серафима (Шевчик).

За словами матінки-ігумені, минуло 200 років з дня народження Пантелеймона Куліша і, на жаль, це ім'я сьогодні практично забуте. Але ми знаємо, що Куліш дуже багато зробив для розвитку української мови у всіх його вимірах. Він був другом Тараса Шевченка. Шевченко радився з Кулішем по частині словотворів. Цінність цієї виставки в тому, що тут панорамно представлений весь історичний хід вживання й перекладу Святого Письма українською мовою. А також тут репрезентовані видання латинською, давньогрецькою, давньоєврейською, німецькою, англійською, татарською, російською та іншими мовами. Цінно і те, що тут представлені факсимільні видання Святого Письма, починаючи з XI століття.  

«Експонується факсимільне видання Реймського Євангелія Анни Ярославни, дочки Ярослава Мудрого, – продовжувала розповідати ігуменія Серафима. – Воно було зроблено спільно Україною, Росією і Францією.  Також тут є найдавніша рукописна книга Київської Русі – Остромирово Євангеліє, написане в середині XI століття. А Пересопницьке Євангеліє, на якому в Україні присягають наші президенти, ми зробили центром експозиції. Ці та багато інших представлених тут раритетів – з музею нашої церкви "Православна Україна". У нас немає свого приміщення і виставкового залу, де б ми могли виставляти зібрані нами експонати. Вони в наших фондах. І час від часу ми їх звідти дістаємо й демонструємо громадськості. Ну і, звичайно ж, молимося за Україну, щоб мир прийшов на нашу землю, а коли мир, тоді розвивається і література, і мистецтво, і мова, і культура».

«Ми дуже багата нація, у нас такі поклади золота лежать – розповів Сергій Гальченко, заст. директора з наукової і видавничої діяльності Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України. – Маю на увазі нашу класичну літературну спадщину, яка перебуває у книгосховищах тут, у книжковій палаті, в музеї "Православна Україна", у нас в Інституті літератури в бібліотеці Вернадського… і все це багатство, люди про нього не знають, держава не виділяє коштів на видання літератури. Є держпрограма "Українська книга", але вона тільки на папері. А ця виставка… я б сказав, що вона є попередженням нашій владі, нашим урядовцям від культури. Люди добрі, потрібно розкрити це наше багатство і для українців, і для всього світу. Біблія, яка в перекладі на українську мову вперше вийшла у Відні в 1903 році, – це подвиг життя Пантелеймона Куліша. Він першим почав працювати над цим перекладом і віддав йому майже півстоліття. І цей переклад відноситься до найвидатніших пам'яток української писемності поряд із українськими піснями та думами, Кобзарем Шевченком, "Словом о полку Ігоревім"».

Ієромонах Феофіл пояснив, що прийшов на виставку, щоб більше дізнатися про роботу музею «Православна Україна», який очолює матінка Серафима: «Тут представлена тільки невелика частина того, що зуміла зібрати матінка Серафима, й дуже хочеться їх наживо все це подивитися. А ще у нас з матінкою – суміжний інтерес. Я очолюю архів Києво-Печерської лаври. А зараз я дивлюся на цю виставку й згадую євангельські слова про примноження таланту. Коли людині дано і вона працює, то Господь дає їй ще більше таланту. Це і є приклад євангельського множення таланту в особі матінки Серафими і її музею».

Серед почесних гостей заходу – президент української Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, який назвав Пантелеймона Куліша фігурою пам'ятною і дуже важливою для України: «Сьогодні, у день української писемності та мови, потрібно говорити про те, що він заклав основи літературної української мови. І, схиляючи голову перед пам'яттю Куліша, я впевнений, що у нас буде велике майбутнє, красиве і цивілізоване, якщо буде в Україні книга. Коли можновладці й політики, якщо самі не будуть читати, то хоча б зроблять все можливе, щоб читала нація».

Протоієрей Діонісій Мартишин, зав. кафедрою теології та християнської комунікації Міжрегіональної академії управління персоналом, розповідає: «Виставка чудова. В той час, коли сьогодні обговорюються питання геополітики, трансформації, модернізації, політичної системи, Україні необхідно завжди звертатися до витоків. Ми повинні розуміти, що справжнє богослов'я, справжня культура завжди будуть розвиватися тільки в тих умовах, коли ми будемо пам'ятати нашу історію, вивчати, зіставляти і на основі цього утверджувати свою власну ідентичність. І тільки в такому контексті ми будемо рухатися в майбутнє. Судячи з цієї виставки, вже зроблено чимало для популяризації Святого Письма. Ми всі прекрасно розуміємо, що справжня теологія, справжній конструктивізм розвивається тільки тоді, коли ми цінуємо біблійну традицію, коли слово Боже живе на всіх напрямках людського буття, і тільки шануючи і вникаючи в біблійну традицію, ми зможемо побудувати своє майбутнє».

Як повідомляла СПЖ, у період з листопада по грудень 2019 року Запорізька єпархія УПЦ проведе в Запоріжжі традиційні православні дні спілкування й творчості ORTHODAYS.ZP-2019.

Читайте також