Вийшла у світ книга «Зворотний бік Томосу»
Лицьова частина книги «Зворотний бік Томосу, мої зустрічі зі справжніми християнами». Фото: СПЖ
Письменник, публіцист і один з провідних авторів СПЖ Андрій Власов випустив книгу «Зворотний бік Томосу, мої зустрічі зі справжніми християнами».
Як живуть прихожани УПЦ в селах, де прихильники ПЦУ разом з владою відібрали у них храми, чому раніше згуртовані і дружні села після Томосу наповнилися злістю і ненавистю, де брат не розмовляє з братом, а сусід з сусідом, і, головне, – чому в цих складних умовах віруючі намагаються зберігати внутрішній мир і відповідати добром на зло, – про це нова книга.
«Багато років, вивчаючи церковну історію перших трьох століть, я хотів зрозуміти, усвідомити, уявити собі, як жили перші християни. Як вони жили, з ким спілкувалися, як ростили дітей? Як намагалися подолати нерозуміння (в кращому випадку) або ненависть своїх сусідів і одноплемінників, а часом і рідних? Як вони зуміли зберегти свою віру? Заради чого готові були переносити страждання і приниження? Як вони долали страх за життя своїх близьких і особливо дітей? Що вони відчували? Як ставилися до своїх гонителів? Відповіді на ці питання неможливо почерпнути ні з історичних свідчень, ні з житій святих. Адже більшість цих людей не були святими, в нашому сьогоднішньому розумінні цього слова, вони були простими людьми. Так як же все-таки вони жили?
І ось у вересні 2019 року я трохи зіткнувся з життям переслідуваних християн. У складі знімальної групи СПЖ я побував в семи громадах Української Православної Церкви в Рівненській області. Ці громади були позбавлені своїх храмів розкольниками з так званої Православної церкви України. Вірні з цих громад зазнали побої, позбавлення майна і житла. Вони живуть в атмосфері ненависті, їм погрожують фізичною розправою, в тому числі дітям. Їх ображають і принижують. Під загрозою звільнення з роботи або позбавлення інших джерел існування їх намагаються змусити відректися від Церкви Христової і перейти в ПЦУ. Але вони не відрікаються, вони зберігають вірність своїй Церкві. Без ненависті до своїх гонителів, без бажання помститися або якось поквитатися за свої страждання. Вони живуть і служать Богу. У приватних будинках, покинутих магазинах або просто під нашвидкоруч спорудженим навісом. Але життя цих громад триває. Життя у Христі.
Про це життя вони розповідають самі...».
Книгу можно скачати за посиланням.
Читайте також
Екологи просять папу Франциска відмовитися від різдвяної ялинки
Жителі Лердо готуються до акції протесту, плануючи перекрити дороги, щоб не допустити відправки дерева до Риму.
Школярам Ірландії складніше визнати себе віруючими, ніж прихильниками ЛГБТ
Шкільне опитування показало, що у Північній Ірландії учням легше зізнатися у сексуальній орієнтації, ніж у тому, що вони християни.
Католицькі єпископи США: Не можна мовчати щодо абортів та ЛГБТ
Єпископ із Вірджинії: на жаль, багато штатів продовжують закріплювати аборти у своїх конституціях. Нам ще доведеться зробити багато роботи.
В Естонській Церкві заявили, що чиновники вторгаються у церковне життя
На міжнародній конференції у Таллінні обговорили способи подолання поділу православних християн в Естонії.
Монастир Есфігмен звернувся в ООН за захистом
Конфлікт між монастирем Есфігмен і Константинопольським патріархатом триває десятиліттями, але це перша спроба звернутися до ООН.